Поштовх до розвитку чи додаткове навантаження? Чи змінила хвиля переселенців життя українських міст

Через повномасштабне вторгнення Росії мільйони людей були змушені покинути свої домівки. Як наслідок, кількість населення у деяких містах України різко зросла. Чи не найбільше людей поїхали до Львова. Ще у квітні мер міста Андрій Садовий казав, що місто не може приймати нових мешканців, проте наголошував, що старатимуться жити тісніше.

Найбільше переселенців прийняла Київська, Львівська, Полтавська, Закарпатська й Житомирська області. 

Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко розповів для The Village Україна, як змінилися міста й містечка, в які приїхала найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб.

Як змінилася економіка міст

Приїзд переселенців пожвавив економіку міст, адже люди сформували додатковий попит на різні послуги та товари. Якщо вони орендують помешкання, то передають гроші місцевим, платять за комунальні послуги тощо.

Деякі переселенці вигадують щось нове й запускають свій бізнес, чим підтримують економіку країни. Крім того, збільшилися бюджети установ, які приймають ВПО.

Разом з тим у медалі є й зворотний бік. Багато переселенців покинули свої домівки без будь-яких речей, також вони не мали великих заощаджень.

У містах виникало питання, як нагодувати, де розмістити, забезпечити потреби переселенців. Була потреба створити нову інфраструктуру.

Наприклад, у школах, які виконували функцію шелтерів, потрібно було облаштувати спальні місця, душові й пральні. Це потребувало коштів. Частину витрат взяли на себе благодійні фонди й волонтери, іншу — місцеві бюджети.

Читати на тему

Право переселенців на первинну медичну допомогу: як отримати та що робити у разі відмови

Розповідаємо, яку медичну допомогу можуть отримати переселенці та що для цього потрібно.

Як змінилася інфраструктура

Звісно, збільшилося населення — зросли черги, натовпи в парках, з’явився дефіцит товарів. У місцевих жителів від великої кількості людей могло виникати відчуття дискомфорту, адже складно було навіть знайти місце, де попити кави.

— Попит на кав’ярні одразу був дуже високий. Як виявилося, це не щось, що люди відкладають на потім. Навпаки, відвідати кав’ярню стало способом прокласти місток до нормального життя, дати собі щось звичне й рутинне, — розповідає засновник кав’ярні й пекарні Хліб Є у Тернополі Олексій Широков.

Значно складніше стало знайти місце на паркуванні, з’явилися затори на дорогах, навіть якщо в місті їх не було. Також може бути проблема з кількістю місць для навчання дітей у школах та дитсадках.

Нові можливості для міст

Для великих міст чимала кількість переселенців створила навантаження на інфраструктуру, але для міст, де проживає близько 30 тис. осіб, це стало поштовхом розвиватися.

З маленьких міст через брак робочих місць та відсутність розвитку могла виїжджати молодь, але зараз усе змінилося. Нові люди зробили такі міста більш активними й “молодими”.

Частина переселенців переїхала з великих міст, і місцеві говорять про них, як про людей з іншим мисленням. Вони самореалізуються в новому місті, чим водночас поліпшують саме місто. 

Також серед ВПО є фахівці, яких часто не вистачало на місцях: лікарі, косметологи, технічні спеціалісти. Тож збільшення переселенців у великих містах покращило економіку, а маленьких — надихнуло на розвиток.

Раніше ми розповідали про переселенців з Маріуполя, які відкрили кафе у Львові.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!