Українські матері — справжні героїні. Навіть у лихі часи вони захищають свої родини, допомагають країні та надихають інших своїм прикладом. До Дня матері зірки телеканалу СТБ поділились теплими спогадами про своїх мам та фото з ними.
Ведуча програм Вікна-новини й Таємниці ДНК Тетяна Висоцька розповіла, який найголовніший урок засвоїла від своєї мами.
Моя мама дуже терпляча до близьких, турботлива і мудра. Близькі кажуть, що я схожа на неї — і ззовні, і внутрішньо. Вона власним прикладом вчить мене поєднувати м’якість характеру з твердим стрижнем.
Як на мене, це найкращий урок, за який я вдячна мамі на все життя. Адже її настанови зробили мене такою, яка я є, і показали, якою треба бути матір’ю для своїх дітей.
А ще мама готує найкращий у світі Наполеон. Його аромат на весь дім — це, мабуть, найтепліший момент з мого дитинства і по сьогодні, — розповіла телеведуча.
Ведуча Вікна-новини Яна Брензей поділилась мудрим маминим правилом, яким керується і до сьогодні.
— 2 квітня, ранок, мені виповнюється 5 років. Я відкриваю очі, в кімнату заходить мама. Її не було вдома кілька днів перед тим, я не знала чому. Мама заходить із величезною лялькою. Лялькою, яка говорить!
Сучасних дітей цим не здивуєш, але у 90-ті це було чудо-чудесне. Виявляється, мама поїхала в Одесу (ми жили у Запоріжжі) і купила там для мене найкращу ляльку у світі (у цьому я не сумнівалася). Її я назвала Інна на честь мами.
“Не можеш змінити ситуацію — змінюй на неї реакцію”. Це мамине правило, яким я теж вчусь користуватися. Це не про слабкість, це про гнучкість.
Коли все йде не за планом, коли люди поводяться несправедливо щодо тебе, спробуй змінити реакцію на це, не впадай у гнів чи образу. Можливо, змінивши реакцію, ти знайдеш шляхи виходу із ситуації, які через емоції не бачила, — поділилась Брензей.
Ведучий проектів Холостяк, Холостячка, Україна має талант, Неймовірна правда про українців Григорій Решетник поділився найтеплішими історіями з дитинства.
Для мене батьки — святі люди. Я їм вдячний не тільки за те, що вони дали мені життя, а й за виховання та цінності. Мій успіх — не лише результат моєї роботи, але й заслуга батьків.
У нашій родині завжди панували тепло та любов. Мама з татом майже 40 років разом! Вони — мій приклад і мотивація.
Одна з найяскравіших історій, пов’язаних з мамою, відбулась за моїх шкільних років, на початку 90-х. Тоді у багатьох українських сімей фінансові можливості були обмежені. Напередодні новорічних свят у нашому першому класі, де я навчався, не було ялинки.
Дізнавшись про це, у холодну сніжну зиму, моя мама на своїх тендітних плечах принесла нам з дітлахами величезне святкове дерево, аби в класі її сина панувала новорічна атмосфера. Ця картина з моєї пам’яті викликає сльози…
Ще один важливий урок, який я отримав від мами з татом, стався за студентських років. Я навчався на фінансиста, але вчасно зрозумів, що ця справа не є моїм покликанням. Тому вирішив залишити навчання і вступити до Інституту кіно і телебачення на диктора та ведучого.
Батьки зрозуміли мене і повірили в мої сили. Таким самим прикладом намагаюсь бути й для наших з Христинкою синів, підтримувати їх у всіх починаннях. Це дуже важливо.
Ще на згадку приходить одна кумедна історія, пов’язана з мамою… Якось взимку я їхав на футбол, як раптом приходить повідомлення від неї зі словами: “Синку, а ти шапку взяв? Сподіваюсь, ти тепло одягнений?”(сміється).
У свої 38 років, хоч я й опікуюсь родиною, допомагаю батькам, але для мами залишаюсь маленькою дитиною.
Щодня намагаюсь спілкуватися з батьками й нагадувати, як сильно я їх люблю. Особливо зараз, у найскладніші для українців часи.
Щасливий, що під час війни вдалося евакуювати маму з татом з рідного Миколаєва у безпечне місце. Ми разом святкували Великдень, і мені було спокійніше.
Віримо, що після перемоги ми всі повернемось до своїх домівок, а у кого їх не лишилось — відбудуємо всю Україну спільними зусиллями. Всіх матусь вітаю зі святом, — розповів Решетник.
Ведуча проектів Все буде добре. Надійні поради, Неймовірна правда про українців, Щасливі за сім днів Надія Матвєєва пояснила, як оптимізм її мами вплинув на життя.
Материнство — це потужна сила. Мама не лише виховує та любить дитину, а й дає їй підтримку на все життя.
З іншого боку, мудра мама має дати й можливість дитині якомога швидше стати самостійною, вільною, дорослою. От у поєднанні цих двох процесів велика гармонія материнства, як на мене.
У моєї мами було доволі важке життя. І, попри це, вона намагалася дати мені усе необхідне. Перш за все, безумовну любов.
А ще в неї є якість, за яку я їй дуже вдячна, бо вважаю, що в мене вона теж є. Це оптимізм, віра в те, що все буде добре, намагання робити все необхідне для цього.
Пам’ятаю, як мама сприйняла Семі. До появи в мене собаки вона щиро вважала, що мені улюбленець не потрібен, бо я дуже зайнята.
А коли раптово приїхала до неї вже з собакою, її серце розтануло. Мама полюбила Семі, вважає її найкращою собакою у світі, і тим дуже мене тішить.
Мама є для мене прикладом оптимізму. Через всі життєві негаразди вона пронесла впевненість, що з усіма проблемами можна впоратися.
Не здаватися, вірити в себе, допомагати людям, сумлінно трудитися і радіти життю при найменшій нагоді. Так і я кажу: віримо, друзі, все буде добре! — сказала ведуча.
Ведуча проекту Щасливі за сім днів на СТБ та фітнес-тренерка Марина Боржемська розповіла щемливу історію про материнську підтримку в найскладніші часи.
Історій, пов’язаних з мамою, безліч! Вони — завжди про допомогу іншим людям, про її любов до життя і до тих людей, які її оточують. І мама постійно в мені це виховувала.
Я пригадую той час, коли вперше втратила дитину. Мені було дуже страшно їй про це сказати. Я була в лікарні. Мама дізналася про це ввечері, вже темніло, вона бігла до мене, впала дорогою, побила колінця, але все одно прийшла.
Тоді мене просто розривало від болю, тому що я втратила дитину. Але в той час, коли вона мене обійняла, я сама відчула себе маленькою дівчинкою, яка потребує її уваги й тепла. Мама тоді хворіла, але прибігла до мене, адже була мені найбільше потрібна.
Вона завжди мене навчала, що немає чужих людей, що потрібно приходити на допомогу тим, хто тебе просить.
Завжди відчиняти двері свого дому для тих, хто цього потребує, і тих, хто стукає до тебе. Її людяність, її вдячність життю, її оптимізм, її віра, надія, любов, її тепло завжди викликали захват! Вона мене навчила усього того, що вміє жінка. І я їй за це дуже-дуже вдячна.
Мама завжди допомагає з моїми дітками, у неї вистачає сил, терпіння та натхнення це робити. Що найдорожче вона може подарувати мені як дитині? Це життя і відчуття, що ти донька. Адже, доки живі наші батьки, ми ще можемо називати себе дітьми.
Моя Галочка — це неземна людина з відкритим та чуйним серцем, яку всі обожнюють та люблять. Мам, дякую тобі за те, що ти в мене є, дякую за те життя, яке ти мені подарувала, і за те, якою я стала людиною, — зізналась в почуттях фітнес-тренерка.
Ведучий проекту Один за всіх Сергій Костира згадав, як його мати виховувала людину без стереотипів.
— Мама в дитинстві завжди готувала мені млинці вранці, і цей запах я пам’ятаю досі. Вона щоранку будила мене поцілунком і обіймала. Звичка обіймати маму та цілувати досі зі мною. Ми завжди говоримо одне одному про любов.
Найважливіший урок, який я отримав від мами — це не боятися проявляти свої емоції. Мама вчила мене бути чоловіком, проте я ніколи не чув від неї: “не плач, ти ж хлопчик”, і інших подібних стереотипів. Вона з татом власним прикладом щодня показувала мені, що таке сім’я, — розповів Костира.
Незмінний суддя проєкту МастерШеф, шеф-кухар та ресторатор Ектор Хіменес-Браво розповів, як його мати попри бідність та постійну зайнятість піклувась про свого сина.
— Я ріс у бідній сім’ї, грошей на одяг для мене ніколи не було. Доношував речі свого брата. Звісно, одяг був мені не за розміром: великий й висів на мені, як на вішалці (усміхається). Особливо великим було взуття.
Мама придумала засовувати в нього шкарпетки. Тобто одні шкарпетки я вдягав, а ще одні заштовхував у черевики.
Звісно, у школі всі глузували з мене, був присутній булінг. Я плакав вдома, засмучувався.
Мама завжди працювала, в неї було дуже мало часу, вона шила жіночий одяг. І шила дуже добре! Коли мені було 10-12 років, я ніяк не міг збагнути, чому мама не може мені зшити хоча б одну сорочку, щоб я ходив у ній до школи.
Я про це запитував й запитував. Пройшло досить багато часу, і одного вечора, у мій День народження, вдома на мене чекав подарунок — мама спеціально для мене зшила дуже-дуже гарні сорочки!
Це було настільки неочікувано, я дуже зрадів! І тут же запитав: “Якщо ти могла мені зшити сорочки, чому не зробила це раніше?”. Виявилось, мама просто не вміла шити чоловічі сорочки.
Вона спеціально записалась на курс з шиття чоловічих речей, ходила навчатись після роботи.
Відтоді в мене не було проблем з одягом. А ті дві сорочки, які подарувала мама, я носив кожного дня, настільки вони мені подобались!
Окрім цього, всі діти в нашій родині власноруч прали й прасували одяг, а мама придбала спеціальну тканину, стилізовану під м’яту, яку можна було не прасувати. Це були улюблені сорочки, я носив їх з гордістю і розповідав усім, що їх зшила мама, — поділився Хіменес-Браво.
Суддя проєкту МастерШеф і шеф-кухар Володимир Ярославський поділився теплими спогадами про сімейний відпочинок.
— Мабуть, найтепліші спогади — як ми разом майже всю весну, літо та осінь їздили до лісу збирати гриби. Зараз, думаю, це не буде можливо під Кивом ще багато років.
І мама ось якраз у цей день — як на фото — сказала, що ще в житті так багато і так класно в один рік не відпочивала за тихим полюванням.
Найважливіший урок мами — єдність і підтримка сім’ї — це виховувалося в нас з самого малечку, — розповів Ярославський.
Суддя проєкту МастерШеф Ольга Мартиновська пригадала, як її мати поборола найбільший страх у житті заради доньки.
— Найбільший мамин страх був — літати. Вона завжди говорила “нізащо”. А потім ми з малесенькою Вірунею були в Парижі, в мене не було няні, грошей на неї…
І мама, переборовши свій страх, сіла на літак, щоб бути поруч зі мною і допомагати. Сама. Мій особистий супергерой.
Мама завжди все вирішувала і робила з любові! Я слідую тільки її прикладу! — запевнила Мартиновська.
Зірка легендарної костюмованої драми Кріпосна Анна Сагайдачна розповіла, яка мамина порада щодня допомагає їй у житті.
— Мама подарувала мені безліч теплих дитячих спогадів, які зігрівають! І цукерки на новорічній ялинці, через які мама протягувала ниточки, щоб повісити їх на гілочки; і маленькі кексики з родзинками, які мама купувала мені кожного разу після школи, як ми йшли додому… хоча грошей було обмаль.
Найпростіші речі — це і є найцінніші спогади.
А найважливіша мамина порада, яка щодня допомагає мені в житті — не зважати на складнощі: поплакала, стало трошки легше і пішла далі, — розказала Сагайдачна.
Зірка легендарної костюмованої драми Кріпосна Наталка Денисенко пригадала, як довіра мами навчила її бути чесною.
— Я пам’ятаю з глибокого дитинства, як мене мама заціловувала, поки я спала. Тепер я її розумію, тому що маленьких хочеться заціловувати. У мене маленький синочок, тож знаю, що це таке.
Але я розуміла, що це від любові. Ніжність моєї мами — це те, що я пам’ятала найяскравіше. Завжди відчувала неймовірну любов. А у підлітковому віці і величезну підтримку.
Пам’ятаю, як у школі її викликали до директора. Вона завжди відстоювала мою правоту. Я боролася за справедливість, інколи влаштовувала скандали, але мама завжди була на моєму боці.
І не менш важливе — тотальна довіра. У старших класах я почала під школою пробувати курити (сміється). І в той момент повз мене проходила мамина знайома. Звичайно, вона це побачила.
І коли я повернулася додому, моя мама запитала мене, чи дійсно це була я. Я заперечувала, мовляв, звичайно ні. І мама мені сказала: “Добре, я тобі вірю”.
Для мене це було такою відповідальністю, що мама мені вірить. І тому це був поштовх не обманювати більше маму й бути чесною.
Моя мама дуже добра людина. Вона завжди допомагала всім, кому могла. Дуже гостинна. Напевно, ця гостинність і бажання прийти на допомогу — для мене був приклад.
Я так само люблю нагодувати всіх, потурбуватися. Дбайливість про своїх близьких — для мене це урок. І приклад у вихованні дітей! Я дуже люблю свого синочка. Не приховую своїх почуттів до нього і завжди відстоюю його інтереси, — сказала Денисенко.
Актор найгучніших серіалів СТБ Кріпосна, Спіймати Кайдаша, Кава з кардамоном Тарас Цимбалюк розповів, як зберігає зв’язок з батьками попри зайнятість.
— У нас чудові стосунки з мамою, з татом. Кожна наша зустріч — це і є теплі моменти! Ми бачимося рідко, тож намагаємося створити обмін взаємною енергією. І нам це вдається. Наші найтепліші зустрічі на Новий рік, адже ми його святкуємо завжди разом. Великою родиною!
Мама — це Берегиня сім’ї. Це людина — яка відповідає за сім’ю, подає приклад, без перебільшень. Я дуже вдячній їй за все, що вона зробила у моєму житті й продовжує робити, — розчулено розповів Цимбалюк.
Актор серіалу Слід Олексій Суровцев поділився своїми приємними спогадами про дитинство.
Мій найкращий спогад з дитинства — це ранок. Коли ти прокидаєшся у своїй дитячій кімнаті, відкриваєш очі, а тим часом на кухні шкварчить яєчня.
Ти виходиш, тебе зустрічає мама з посмішкою, дає яєчню, бутерброд, наливає чай. Навіть зараз, коли залишаюсь у мами, то охоплює приємна ностальгія.
Зараз я рятую домашніх улюбленців, покинутих на самоті через війну. І я впевнений, що це завдяки батькам. Вони виховали в мені таку любов до тварин.
Навіть зараз моя мама їздить на дачу, де підгодовує безпритульних котів і собак. Напевно, саме з дитинства я цьому навчився у неї! — сказав Суровцев.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну соцмережі сколихнула світлина жінки, яка, спершись на холодну стіну станції київського метро, годує немовля. Ілюстратори почали надихатися цим фото.
Київська мадонна Тетяна навіть не підозрювала, який резонанс матиме її фото з двомісячною донькою. Читай її історію та чому це фото стало популярним.