Більшість людей, обираючи вікна, насамперед порівнюють профілі: кількість камер, монтажну ширину та інші характеристики ПВХ-системи. Але склопакет займає 70–80% площі всієї конструкції, а через скління житла втрачається приблизно 25–30% тепла — тому саме він здебільшого визначає, наскільки вікно тепле. Енергозберігаюче скло та аргон коштують дорожче за базові рішення, тому використовувати їх варто там, де додаткові властивості справді мають практичний сенс.
Звичайний склопакет проти енергозберігаючого
Енергозберігаюче скло, або i-скло (low-e), відрізняється від звичайного спеціальним тонким напиленням на поверхні — шаром оксидів металів товщиною в частки мікрона.
Воно майже непомітне для ока, але змінює поведінку скла щодо теплового випромінювання: до 90% довгохвильового тепла, яке в кімнаті віддають опалювальні прилади та інші поверхні, відбивається назад у приміщення, а не виходить назовні.
У цифрах різниця виглядає так. Звичайний однокамерний склопакет має коефіцієнт теплопередачі Ug близько 2,8 Вт/(м²·К), той самий склопакет з i-склом — приблизно 1,5–1,6. Це відчувається і на поверхні скла: при −20 °C надворі внутрішнє скло звичайного склопакета охолоджується приблизно до +5…+7 °C, а з i-склом залишається на рівні +12…+14 °C. Саме тому на енергозберігаючому склі значно рідше з’являється конденсат.
Плата за це — незначне зниження світлопропускання, приблизно на 5–8% порівняно зі звичайним склом. При цьому саме по собі i-скло не перетворює вікно на повністю енергоефективну конструкцію: результат залежить також від кількості камер склопакета, профілю, дистанційної рамки та якості монтажу.
Аргон між склами
У камерах склопакета замість звичайного повітря можна використовувати інертний газ — аргон. Його теплопровідність приблизно на третину нижча за теплопровідність повітря (0,016 проти 0,024 Вт/(м·К)), тому він помітно зменшує передачу тепла між склами.
Сам по собі аргон покращує Ug склопакета приблизно на 0,1–0,2 Вт/(м²·К), тобто близько 10%, а додає до вартості склопакета лише 5–7%. Саме тому його майже завжди розглядають не як окрему заміну енергозберігаючому склу, а як доповнення до нього: разом i-скло та аргон дають Ug на рівні 1,1 Вт/(м²·К) для однокамерного склопакета.
Ефект залежить від герметичності конструкції: за нормальної якості склопакета природна втрата газу становить близько 1% на рік, тобто аргон працює 20 і більше років. Але при поганій герметизації камери він виходить значно швидше, і доплата втрачає сенс. Так само аргон не компенсує недоліки профілю чи монтажу.
Мультифункціональне скло: тепло взимку, сонцезахист влітку
Мультифункціональне скло вирішує дещо інше завдання. Воно поєднує властивості теплоізоляції та сонцезахисту: взимку утримує тепло в приміщенні не гірше за звичайне i-скло, а влітку відбиває до 60% сонячної енергії, пропускаючи при цьому близько 50–60% видимого світла. Тобто кімната отримує світло, але значно менше нагрівається.
Таке рішення особливо доречне для великих вікон, панорамного скління та приміщень із значною кількістю сонячного світла. Якщо вікна виходять на південь або захід і влітку кімната сильно перегрівається, мультифункціональне скло практичніше за звичайне енергозберігаюче — воно частково замінює кондиціонування. Водночас для північних вікон його перевага майже не проявляється, а взимку природний приплив тепла від сонця буде меншим.
Коли доплата справді окупається
Доплата за склопакет з i-склом та аргоном становить орієнтовно 10–15% вартості вікна. Оскільки такий склопакет знижує тепловтрати через скління більш ніж удвічі порівняно зі звичайним, у житлі з постійним опаленням ця різниця зазвичай повертається за 3–5 опалювальних сезонів — і далі працює на економію.
Найбільш виправдані енергозберігаюче скло та аргон там, де вікна працюють на тепло весь холодний сезон:
- опалюване житло з постійним опаленням;
- приватні будинки та великі площі скління, де кожен квадратний метр скла збільшує тепловтрати;
- вікна на північній або вітряній стороні, де тепловтрати мають більше значення.
Натомість є ситуації, де додаткові властивості не дадуть відчутної вигоди і переплата не окупиться:
- неопалювані балкони й технічні приміщення;
- невеликі вікна, де площа скла мала і різниця в кількох ватах непомітна;
- дача, яку використовують переважно в теплий сезон.
Варто врахувати ще один момент: чинні будівельні норми встановлюють мінімальний приведений опір теплопередачі для вікон, і звичайний однокамерний склопакет без i-скла їх уже не забезпечує. Тобто для житла це питання не лише економії, а й відповідності нормам.
Є й проміжний варіант: однокамерний склопакет з i-склом і аргоном (Ug близько 1,1) за теплоізоляцією перевершує звичайний двокамерний (Ug близько 1,7) — і при цьому важить на 25–30% менше, що знижує навантаження на фурнітуру. Тому при порівнянні важливо дивитися на комплектацію в цілому. Обираючи пластикові вікна, варто оцінювати не лише профіль, а й характеристики склопакета — саме скло займає найбільшу площу конструкції та істотно впливає на тепловтрати.
Висновок
Вибір скла варто прив’язувати до умов експлуатації, а не до принципу чим дорожче, тим краще. Якщо звести до цифр:
- Звичайний однокамерний склопакет — Ug близько 2,8 Вт/(м²·К), базове рішення для неопалюваних приміщень.
- З i-склом — Ug 1,5–1,6, до 90% відбитого теплового випромінювання, менше конденсату.
- З i-склом та аргоном — Ug близько 1,1 при доплаті 10–15% і окупності 3–5 сезонів.
- Мультифункціональне скло — та сама теплоізоляція плюс до 60% відбитої сонячної енергії влітку.
Для великих вікон, приватних будинків та житлових приміщень із постійним опаленням енергоефективний склопакет — обґрунтоване рішення, яке повертає свою вартість. Для невеликих або неопалюваних приміщень базового склопакета часто достатньо.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!