Фото WoMo Українська наука — це не лише про підручники та лабораторії. Це про реальні зміни, які відчуває країна вже сьогодні. І жінки-науковиці відіграють у цьому ключову роль. На цьогорічному Першому національному форумі талановитої молоді 59 молодих вчених отримали іменні премії президента, і понад половина з них — жінки. Сьогодні розповідаємо про трьох українських науковиць, які не просто роблять відкриття, а змінюють нашу реальність! Альона Ловська За версією видання WoMo, харків’янка Альона Ловська ще в підлітковому віці вирішила присвятити себе інженерії На це дівчину наштовхнула біографія Марії Склодовської-Кюрі. Сьогодні Альона — доктор технічних наук і професорка кафедри вагонів та вагонного господарства УкрДУЗТ. Жінка займається оптимізацією конструкцій вантажних вагонів, зокрема зерновозів, що критично важливо для України — одного з найбільших експортерів агропродукції. Її математичні моделі дозволяють прогнозувати навантаження транспортних засобів у складних умовах, що особливо актуально під час війни. Україна — стратегічний транспортний коридор між Європою та Азією. Ми маємо зробити нашу логістику ефективнішою. Науковиця керувала робочою групою у міжнародному проекті Integrated rail freight optimisation in Ukraine разом із University of the West Scotland. Її роботи активно впроваджуються у сфері контейнерних перевезень, а понад 2100 цитувань підтверджують її вагомий науковий внесок. Ольга Вовк Професорка кафедри економіки повітряного транспорту та кандидат економічних наук Ольга Вовк ще під час навчання в Національному авіаційному університеті досліджувала кризові явища в економіці. Сьогодні її розробки використовують у стратегічному плануванні відновлення країни. Ця премія — не лише визнання, а й доказ того, що наукові ідеї можуть бути практичним інструментом для відбудови країни. Методологія когнітивного аналізу, яку розробила Ольга, дає змогу оцінювати ефективність модернізації інфраструктури та визначати оптимальні механізми інвестування. Її напрацювання вже використовуються державними установами та комерційними компаніями. За оцінками, на повну відбудову інфраструктури Україні потрібно приблизно 170 млрд доларів. Впровадження інноваційних технологій у цей процес стане запорукою сталого розвитку країни. Читати на тему Жінки-лідерки під час війни: портрети 19 українок, які розвивають нашу країну та роблять її кращою Розповідаємо про українок, які впроваджують зміни у країні або займаються благодійністю. Мар’яна Слободяник-Коломоєць Медицина майбутнього — це не лише нові препарати чи технології, а й мультидисциплінарний підхід. Кандидат медичних наук Мар’яна Слободяник-Коломоєць довела, що бактерії ротової порожнини можуть проникати на серцеві клапани, спричиняючи запалення та тромбоз. Якщо не контролювати стан ротової порожнини, навіть найсучасніші протези серцевих клапанів за кілька років можуть втратити ефективність. Її дослідження біофільмів допомогли зрозуміти, чому деякі антибіотики втрачають ефективність. Завдяки цій роботі розроблено нові підходи до лікування ускладнень після операцій, а також альтернативні методи обробки ран, що вже використовуються у цивільній і військовій медицині. Наука повинна працювати не тільки в теорії, а й приносити реальну користь. Раніше ми розповідали історії жінок, які здійснили найзаповітніші мрії після 35 років.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Наука, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Жінки-лідерки під час війни: портрети 19 українок, які розвивають нашу країну та роблять її кращою Розповідаємо про українок, які впроваджують зміни у країні або займаються благодійністю.