Цукроварів — селище, яке ще не так давно було серцем процвітаючої цукрової промисловості на Кіровоградщині. Сьогодні це місце, яке можна назвати містом-привидом: покинуті багатоповерхівки, занедбані школи та залишки інфраструктури, що колись слугували осередком життя для тисяч людей. Як так сталося, що процвітаюче селище перетворилося на порожнє і забуте? Як усе починалося Історія Цукроварова починається в середині 70-х років ХХ століття, коли на місці майбутнього селища розпочалося будівництво Добровеличківського цукрового заводу. Відкриття підприємства у 1986 році стало справжнім святом для місцевих жителів. Для працівників заводу збудували ціле селище з багатоповерхових будинків, школи, дитячого садка, їдальні, клубу, фельдшерського пункту та навіть пожежної частини. Спільнота була тісно пов’язана з цукровим виробництвом, а сама місцевість процвітала. Фото: Vasilevsky Urbex У 90-х роках тут проживало близько 3000 осіб — переважно молоді сім’ї, що приїхали з різних куточків Радянського Союзу. Завод, який виготовляв цукор в масштабах всього СРСР, став гордістю селища. Тут вирощували буряки, а технологічний процес переробки відбувався з використанням сучасних на той час методів. Спершу все йшло гладко: були робочі місця, стабільний заробіток, чудові умови для життя та розвитку. Занепад і відхід Але на початку 2000-х років ситуація почала змінюватися. Заводи в Україні зазнали значного занепаду, і Цукроварів не став винятком. Причиною стали економічні реформи, приватизація та ринкові зміни, які фактично призвели до закриття більшості цукрових підприємств. Завод, який був основним джерелом існування селища, закрився в 2004 році, що призвело до швидкого падіння рівня життя. Цукроварів: як занепала промисловість залишила після себе місто-привид / 3 Фотографії Молодь і робочі, які колись приїжджали сюди за роботою, почали виїжджати в інші міста та регіони в пошуках кращих умов. До середини 2010-х років селище було на межі існування: кількість жителів скоротилася до кількох сотень осіб. Спільнота, яка раніше мала зв’язок із виробництвом і роботою на заводі, фактично розпалася. Вже в 2014 році завод був остаточно знесений, а більшість інших будівель, що залишилися, перебували в жахливому стані. Сьогодні тут важко побачити ті величні будівлі, які колись були осередком життя для трьох тисяч людей. Однак відголоски минулого все ще можна знайти в уламках того, що колись було домом для багатьох. Читати на тему Чи стане Венеція новою Атлантидою: як туристичне місто чинить опір великій воді Підтоплення Венеції у 2025 році: що загрожує туристичній перлині у майбутньому. Сучасний Цукроварів На сьогоднішній день Цукроварів — це місто-привид, яке майже повністю порожнє. За статистикою, в селищі залишилося менше 100 людей. Тут немає інфраструктури, водопроводу чи газу, але є лише електричні лінії, що живлять кілька будинків. Серед будинків у бур’янах пасуться кози, а діти гасають на велосипедах. Де-не-де можна побачити супутникові тарілки на вікнах та решітки чи замки на дверях — це залишки тих, хто не покидає це місце і намагається підтримувати хоча б якийсь порядок навколо — написала про місто Олена Прик. Здавалося б, це місце на межі забуття. Вулиці порожні, багатоповерхівки стоять без життя, а природа поступово поглинає сліди людської діяльності. Фото: Instagram / 3 Фотографії Це місто, що коли-то було символом радянської індустріалізації, зараз — місце для фото- та відеозйомок. Його часто обирають як локацію для знімання фільмів, що потребують атмосфери занедбаності. Відомо, що у 2018 році саме в Цукроварові знімали сцени для фільму про Іловайськ. Руїни, покинуті будинки та відчуття занепаду — ідеальна декорація для розповіді про історію війни та трагедії, яка сталася на сході України. Як Цукроварів став містом-привидом Цукроварів — це один з численних прикладів того, як занепад однієї галузі може призвести до катастрофічних змін для місцевих громад. Коли закриваються заводи та підприємства, а люди виїжджають у пошуках роботи, селище поступово перетворюється на руїни. Зруйновані соціальні структури, розвалена інфраструктура — це все те, що чекає на селище, яке було побудоване на одній промисловій галузі. Цукроварів — це не лише історія зникнення селища, а й урок для майбутнього. Він демонструє, як важливо диверсифікувати економіку та розвивати інші галузі, щоб уникнути ситуацій, коли ціле місто залишається без роботи та надії на майбутнє. Селище-привид у культурному контексті Сьогодні Цукроварів — це не тільки місце занепаду, а й певний культурний феномен. Занедбані будівлі, порожні вулиці та закинуті школи стали предметом інтересу для фотолюбителів, документалістів і навіть дослідників постіндустріальних місць. Це місце привертає тих, хто хоче побачити на власні очі, як індустріальна епоха відходить у минуле. Можливо, це і є найцінніший спадок Цукроварова — свідчення про часи, коли навіть місто-привид могло бути живим і квітучим, а тепер залишилося лише тінню того, що було. Цукроварів: як занепала промисловість залишила після себе місто-привид / 3 Фотографії Цукроварів — це місце, яке нагадує нам про важливість планування і розвитку на довгострокову перспективу. Це місто-привид, яке було побудоване на обіцянках і надіях, і тепер стало символом того, як зміни в економіці та суспільстві можуть швидко перевернути цілу історію. Цукроварів — це не лише реальний об’єкт для дослідження, а й метафора для тих місць, що піддаються забуттю, коли перестають бути частиною економічної системи. Але цей зниклий світ, можливо, заслуговує на те, щоб ми згадали його, щоб розуміти уроки минулого та не повторювати помилок. У нашому попередньому матеріалі дізнайся, де у світі є місця, де температура досягає неймовірних рівнів, змушуючи задуматися про можливість існування в таких екстремальних умовах.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Життєві історії, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Чи стане Венеція новою Атлантидою: як туристичне місто чинить опір великій воді Підтоплення Венеції у 2025 році: що загрожує туристичній перлині у майбутньому.