Шлях донорської крові: що відбувається з кров'ю після донації

Фото Pexels

Кожні три секунди хтось у світі потребує переливання крові. Це може бути дитина з лейкемією, породілля з ускладненнями, постраждалий (-а) у ДТП чи військовий (-а) у шпиталі. Для багатьох людей донорська кров — це шанс на життя.

Але що відбувається з кров’ю від моменту, коли донор (-ка) залишає пункт здачі, до того часу, як вона потрапляє до пацієнта? Цей шлях довший і складніший, ніж ти можеш собі уявити.

Давай простежимо кожен етап цієї довгої дороги життя, яка щодня рятує тисячі життів. Про нього розповіли на порталі Our Blood Institute.

Перша зупинка: донорський пункт

Усе починається з твого рішення стати донором (-кою). Ти сідаєш у крісло, закочуєш рукав, і медсестра вводить голку у твою вену. Здається, ніби кров просто перетікає з твоєї руки в стерильний пакет, але насправді це лише початок довгої, надзвичайної подорожі.

Кожна донація зазвичай становить близько 500 мл, що є безпечним для людини.

Пакет, до якого тече твоя кров, містить спеціальні коагулянти для запобігання її згортання. Щойно пакет наповнюється, його одразу маркують унікальним кодом.

Це як паспорт для твоєї крові — він допоможе відстежити її шлях. Потім кров охолоджують до температури 1-6 градусів. Холод допомагає зберегти кров свіжою.

Експрес-доставка до лабораторії

Твоя кров не залишається на полиці довго. Її швидко відправляють до лабораторії, наче термінову посилку. Час тут відіграє критичну роль!

Читати на тему

Чи можна купити кров або заморозити її вдома? Незручні питання про донорство, які ми поставили замість тебе

Чи можна курцеві здавати кров та чи справді донорство омолоджує організм? Відповіді на часті питання про донорство крові.

Під мікроскопом

Наступний пункт шляху — лабораторія. Спеціалісти одразу беруться за роботу — визначають резус-фактор, перевіряють на відсутність інфекційних захворювань, зокрема ВІЛ, гепатити, сифіліс та інші. Ці тести мають вирішальну роль, якщо виявиться, що кров “забруднена”, її просто викидають і повідомляють про це донора (-ку).

Тепер настає момент, коли твоя кров буквально сортується. За допомогою центрифуги (можеш уявити собі дуже швидку пральну машину) кров розділяють на компоненти: еритроцити, плазму і тромбоцити. Кожен з цих компонентів може врятувати чиєсь життя!

Еритроцити (червоні кров’яні клітини): Ці клітини розносять кисень від легень по всьому тілу. Вони використовуються для лікування пацієнтів з анемією, травмами або під час операцій.

Плазма: Це рідка частина крові, в якій містяться важливі білки та антитіла. Вона допомагає пацієнтам з проблемами печінки, опіками або важкими інфекціями.

Тромбоцити: Ці крихітні клітинні фрагменти — справжні рятівники при кровотечах. Допомагають крові згортатися. Тромбоцити особливо потрібні пацієнтам, які проходять лікування від раку, або під час проведення медиками складних операцій.

Фото: Unsplash

Очікування свого часу

Тепер ці компоненти твоєї крові чекають свого зіркового часу, перш їх відправлять до місця призначення у лікарнях. І тут знову відбуваються тестування для визначення безпеки та сумісності. Це включає визначення групи крові та перехресне зіставлення, щоб переконатися, що вони відповідають групі крові та резус-фактору отримувача.

І кожен компонент крові зберігається по-різному:

червоні кров’яні тільця зберігають по температурі 1-6 градусів до 42 днів;
плазма заморожується та може зберігатися в такому стані до року;
тромбоцити зберігають при кімнатній температурі, ще й весь час перемішують в спеціальних апаратах, щоб запобігти згортанню. Мають бути використані протягом п’яти днів.

Фінальний акорд: нове життя

І ось настає момент істини. Твою кров відправляють до нового власника — людини, якій вона життєво необхідна. Можливо, це пацієнт після складної операції, або людина з рідкісним захворюванням крові. У будь-якому випадку, твій дар рятує життя.

Кожна крапля твоєї крові проходить цей складний шлях. І кожна крапля може бути вирішальною між життям і смертю для когось іншого.