Змінив форму миротворця на стрій ЗСУ: історія сержанта, який вже сім років на війні

Війна була частиною життя багатьох українці ще задовго до російської агресії. Хтось мріяв розв’язувати військові питання на професійному рівні та присвятити цьому своє життя. 

Головний сержант аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади ДШВ Зеновій Красівський належить до цієї категорії. Він бере участь у війні вже сім років, а до початку АТО хотів доєднатися до миротворчої місії в інших державах. 

Але натомість став боронити власну країну. Вже після початку повномасштабної війни чоловік добровільно мобілізувався до лав десантників. Його відправили до 95 бригади, згодом перевели в аеромобільний батальйон. Про шлях Зеновія в армії — далі в матеріалі.

Головний сержант ДШВ про те, чому хотів бути миротворцем

Військова кар’єра Зеновія розпочалася ще задовго до антитерористичної операції. Навесні 2013 року він пішов на службу, щоб стати миротворцем.

Я склав собі життєвий план, в якому хотів поїхати кудись допомагати іншим та брати участь в бойових діях. Склалося так, що я став миротворцем вдома, у своїй країні.

Чоловік мав поїхати до однієї з країн виконувати обов’язки, але антитерористична операція 2014 року внесла свої корективи.

Зеновій зазначає, що бойові дії в Україні сильно відрізняються від того, що йому довелося б робити у складі миротворчої місії.

— Повноцінних бойових дій там не було, лише оборона певних об’єктів або вантажів. Бойові дії застали мене вже в Україні. Тут зовсім інший досвід, — додає він.

На питання, чи може досвід миротворців допомогти в російській агресії, Зеновій відповідає заперечно. Вони можуть охороняти лише певну ділянку, але їх не можна залучити до серйозних бойових дій.

Військовий впевнений, що якби не служба, він би також стояв на Майдані, як і тисячі інших. Але тоді це було неможливим для нього, адже військовим забороняли відвідувати такі протестні акції.

— Якби не армія, певно, був би на Майдані. Нам забороняли як військовим ходити на Майдан, але я потрапив туди декілька разів, — пригадує Зеновій.

Читати на тему

Не будеш готуватися — каюк: командир навчального батальйону навчального центру ДШВ про підготовку бійців

Як проходить підготовка новобранців десантно-штурмових військ — читай на Вікнах.

Участь в російсько-українській війні

У 2014 році, після окупації Криму, багато людей злякалися масштабів Росії та того військового потенціалу, яким вона тиснула на Україну. Але Зеновій сприйняв це спокійно.

— Я звик думати в межах своєї зони відповідальності. Якщо глобалізувати, то все завжди йде в мінус. Все глобально може бути погано, але якщо на своїй ділянці можна вбивати й нищити, то не все так погано.

Тоді з мріями про миротворців довелося попрощатися, адже його перевели у 93 механізовану бригаду для участі в АТО. Він пригадує свій перший штурм в селі Жолобок на Луганщині. Вже тоді, каже він, у Росії були дрони, якими вони активно користувалися.

— Але то були не FPV-дрони й в цьому був пріоритет для нас. Ми могли перебігти в безпечне місце, окопатися і сісти в невеличкій норці, чекаючи на закінчення обстрілу. Зараз так бойові дії не ведуться.

У 2017 році він звільнився зі служби згідно з наказом президента. По поверненню додому він не міг займатися звичними справами й навіть вийти на люди. Лише згодом цей епізод пройшов і він став почуватися краще.

Мені було дуже важко знайти спільну мову з людьми, які не воювали. Мене страшенно всі дратували. Я не показував цього, але було дуже незручно.

Незадовго до початку повномасштабної війни Зеновій вже здогадувався, що чекає на Україну попереду. Його знайомі військовослужбовці посилено готувалися до російської агресії, тож він розумів, що настане день і він повернеться на службу.

24 лютого 2022 року застало його у Борисполі. Чоловік доправив родину у безпечне місце і того ж дня пішов до військкомату. А далі були Київщина, Херсонщина та Донбас.

Хоч сам і сержант, але не вважає, що вони є основою армії та тими, що ухвалюють всі важливі рішення. Кожен військовий впливає на хід війни. А зараз він особливо відзначає піхоту.

В ці секунди на позиціях у нас тривають штурми. В ці секунди вони їх стримують. Не знаю, наскільки треба бути сталевими, щоб триматися.

— Впевнений, що вони хочуть відпочити. Але ситуація досить складна і вони розуміють, що якщо здадуться, то ніхто, крім них, не буде долучатися. Тож відпочинок точно не на часі, — додає наостанок Зеновій.

Друзі ДШВ — всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ!

Раніше ми також розповідали історію розвідника ДШВ, який переховувався від ворожих дронів за допомогою старої ванни.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.