Вона в одну мить втратила і сина, і онука. Далі — трагічна історія від пенсіонерки із села Королівка, що на Київщині. Королівка розташована північніше багатостраждального Макарова, що на Київщині. Село росіяни так і не окупували. Однак і ЗСУ тут не було. Так звана сіра зона. Обстрілювати село почали майже одразу. А 4 березня росіяни навіть зайшли у Королівку. Хата Федоренків була першою на їхньому шляху. Тоді через сильні обстріли жінки з дітьми саме пішли ночувати до сусідів у великий погріб. У будинку лишилися тільки батько з сином. Я чую — сиплються вікна. Вискакую і чую — кричить моя невістка у дворі не своїм голосом. Я дивлюся, а тут лежать мої діти. Лежать менший син Саша і онучок. Діти гуляли надворі, видно хотіли ховатись у погріб, — розповідає постраждала Надія Петрівна. Російський снаряд прилетів у будинок родини Федоренків, коли діти саме вийшли погратися на подвір’ї. Страшні подробиці чергового злочину окупантів — у сюжеті. Подивись по темі Мусимо потім бути гідними пам’яті тих, хто загинув: історія воєнної кореспондентки про людей війни Доводилося ночувати у бліндажі, бути під обстрілами, чути розповіді про загиблих, але це не глибоке занурення у зону бойових дій. Втім, і такого досить, щоб зрозуміти, як нашим військовим складно, — говорить Анастасія. Раніше ми розповідали про історії українських дітей, які втратили рідних на війні з Росією. Долучайся до нашого Telegram-каналу, де ми публікуємо лише найважливіше. Теги: війна в Україні, Київщина, російські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Подивись по темі Мусимо потім бути гідними пам’яті тих, хто загинув: історія воєнної кореспондентки про людей війни Доводилося ночувати у бліндажі, бути під обстрілами, чути розповіді про загиблих, але це не глибоке занурення у зону бойових дій. Втім, і такого досить, щоб зрозуміти, як нашим військовим складно, — говорить Анастасія.