Цього тижня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні довгоочікуваний закон про мобілізацію.
Він передбачає обов’язковий облік для чоловіків протягом 60 діб після початку дії закону та покарання за невчасну подачу особистих даних. А ще залишив багато питань з приводу демобілізації військових, що перебувають на фронті понад 2 роки.
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін пояснив, як діятиме військовий облік і що буде з демобілізацією.
Лазуткін каже: закон відрізняється від того, що було ухвалено в першому читанні.
Деякі норми змінились або були викреслені, але найперша мета закону — поліпшити мобілізацію, налагодити облік військовозобов’язаних і розуміти, хто може бути мобілізованим.
Війська потребують поповнення, щоб зменшити навантаження на тих, хто тримає фронт, що в наших умовах дуже потрібно. Це забезпечить і ротації, і відпочинок військових, — пояснює речник.
Окрім цього, закон дає “зелене світло” запуску електронного кабінету призовника, але створювати його люди зможуть добровільно.
Це сервіс має на меті зробити процес обліку більш зручним, адже більше не потрібно звертатись до ТЦК. Військовозобов’язані зможуть самостійно доповнювати різну інформацію про себе.
Серед документів, які можна буде завантажити у свій кабінет, є документи про сімейний стан та кількість дітей, наприклад, якщо у родині народилася третя дитина. А також документи про освіту та місце проживання. До того ж можна підтвердити бронювання.
Коли закон буде підписаний головою ВР та президентом, у всіх військовозобов’язаних буде 60 діб, аби оновити дані про себе. І не лише в електронному кабінеті, але й у ТЦК і ЦНАПах.
Лазуткін каже, що держава має розуміти, скільки людей можна мобілізувати згідно зі станом здоров’я та які військо-облікові спеціальності вони мають.
Сподіваюсь, що люди відповідально ставитимуться до цього, адже головною мотивацією має бути захист країни й в перспективі — відвоювання захоплених територій.
Закон про мобілізацію передбачає покарання за несвоєчасну подачу особистих даних в ТЦК, зокрема — обмеження в керуванні транспортним засобом. До того ж є окремий законопроект, що передбачає накладення штрафів.
На думку речника, Міністерство оборони не має заохочувати людей, які не бажають захищати державу. Але навіть попри це, в ухваленому законі є певні пом’якшення для порушників, на відміну від того варіанту, що проголосували в першому читанні.
Лазуткін сподівається, що громадяни відповідально ставитимуться до свого конституційного обов’язку і застосовувати покарання не доведеться.
Питання демобілізації було винесено за рамки закону про мобілізацію. Натомість планують розробити окремий законопроект.
Попередньо окремі депутати заявляли про строк у 8 місяців для розробки закону, однак в ухваленому документі не йдеться про конкретні часові рамки.
Лазуткін пояснює, що демобілізація через 36 місяців, про яку йшлось в законопроекті, не означала негайне звільнення з війська:
— Це планувалось як перехід до мирного часу, але наразі ескалація війни продовжується.
Робота над окремим законом про демобілізацію просуватиметься максимально швидко, а люди матимуть ясність, коли він запрацює, — стверджує речник Міноборони.
Однак все залежить від парламентарів, які мають розглянути законопроект і проголосувати в обох читаннях.
А про строки демобілізації строковиків читай у нашому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.