Війна накладає свої відбитки на кожному з нас. Надто — на дітях. Мільйони дітей в Україні та світі дізналися, що таке війна, хоча ніколи не мали жити в таких умовах. Дитяча психіка дуже чутлива до всього, що трапляється навколо. Розповідаємо, що може травмувати дитину у школі, і як цьому запобігти.
Тригери у школі: як батькам та вчителям запобігти їм
На сторінці Херсонської ОДА поділилися, що для школярів їхнє місце навчання може стати тригерним через війну та її наслідки. Школа має бути безпечним місцем, тож для вчителів і батьків поділилися техніками, яких варто навчити себе та дітей. Вони допоможуть заспокоїти дитину та дати їй відчуття безпеки.
Психологиня Світлана Ройз разом з МОН зібрала всю необхідну інформацію в посібник, який можна завантажити за цим посиланням. А ми ділимося найважливішими порадами.
Насамперед варто пам’ятати, що кожна людина має свій досвід війни — свої спогади, реакції, емоції і травми. Тож спілкування у школі має бути більш емпатичним і співчутливим.
Ми ніколи не знаємо, яка звична для нас річ може бути неприємною чи болісною для іншої людини. Тож мусимо вчитися терпимості та тренувати власну уважність, особливо стосовно дітей.
Батьки та вчителі мають не забувати дбати насамперед про себе та свій стан. Вони мають давати дітям відчуття послідовності та передбачуваності.
Варто бути готовими до швидшої втомлюваності дітей, гіперактивності чи сповільнення, перепадів настрою.
А в момент підготовки до уроків варто стежити, щоб там не було речей, які можуть стати тригером для школярів. Діляться такими правилами для вчителів:
- Пам’ятай, що лімбічна система учнів може бути чутливою до навантажень.
- Травматичний досвід може ускладнювати сприйняття абстрактних понять.
- Слід перевірити матеріали для навчання на наявність тригерів.
- Простежити, щоб люди на фото мали гармонійні та цілісні пропорції.
- Не використовувати у навчальному процесі повітряні кульки, бенгальські вогні, оригамі, макети чи звуки літаків.
У моменти стресових ситуацій та під час навчання загалом не варто використовувати практики, де потрібно заплющувати очі. Це може дати відчуття втрати контролю.
Також не слід просити дітей глибше дихати, щоб заспокоїтися. Це може занурити у негативні емоції. Можна попросити робити акценти на видихах.
Знай, діти переживають важкий досвід, але впораються з ним. Не варто їх жаліти, а навпаки — підтримувати, підкреслювати їхню стійкість і бути поруч.
Раніше ми розповідали, як тестуватимуть школярів на засвоювання знань під час війни.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!