Міжнаціональні шлюби завжди були популярними. Нині повномасштабне вторгнення РФ на територію нашої країни спровокувало великий потік біженців до інших країн. Переважно, виїхали жінки або жінки з дітьми.
У кожної з них доля складається по-різному. Однак деяка кількість українок знайшла своє кохання саме за кордоном: у Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, США, на Кіпрі тощо.
У міжнаціональних сім’ях з’являються діти, що отримують у спадок не одну, а дві чи й більше національних історій, культур, мов. Однак як виховувати дитину, якщо батьки — різних національностей, а деколи — і віросповідань?
Про батьківство у міжнаціональному шлюбі, виклики та переваги такого виховання, ми розібралися далі.
Батьківство — це завжди важко. Але подвійні виклики виникають у сім’ях, де батьки — різної національності та є адептами різних культур.
Уже на початку виникає багато запитань: якою мовою буде говорити дитина, яке віросповідання обрати, яке громадянство давати та яких традицій і звичаїв дотримуватися батькам, як вибудувати одну лінію виховання, якщо обоє зростали в різних площинах.
До батьківських обов’язків будь-якої країни входить зобов’язання батьків забезпечувати дитині навчання та розвиток відповідно до її віку та вікових норм.
У міжнаціональній сім’ї така можливість точно є: часто діти у таких родинах виростають білінгвами.
Білінгви — це люди, що однаково користуються двома мовами. Обидві мови є для них немов рідними, адже вони чули їх з дитинства.
І це однозначна перевага. Адже діти-білінгви значно легше можуть вивчити й третю та навіть четверту мову, аніж ті, хто з дитинства розмовляв лише однією.
Pexels
Та не обійдеться й без викликів: щоб виростити дитину-білінгва, потрібно аби обидві мови звучали в домі однаково та постійно. Експерти радять, щоб кожен з батьків розмовляв з дитиною своєю рідною мовою, аби вона могла “перемикатися”.
До переваг також можна додати й широку обізнаність дитини в культурі обох країн, звідки походять її батьки.
Така дитина змалку краще за однолітків орієнтується у звичаях різних народів, знає факти з історії, що полегшує навчання у школі, — росте з широким кругозором та світосприйняттям.
На Заході існує поняття дитини третьої культури (third culture kids). Це діти, що у юному віці переїхали з батьками в іншу країну, тобто у своєму житті поєднали культуру своїх батьків з культурою нової країни й отримали симбіоз третьої культури, в якій вони виросли.
Доведено, що такі діти здатні швидше адаптовуватися до змін, вони володіють більшою емпатією та навіть схильні до творчості.
Адаптувати під поняття дитини третьої культури можна й дітей, що виросли у міжнаціональних сім’ях.
Водночас перед батьками, що створили міжнаціональний шлюб, виникає й чимало викликів. Серед них: вибір релігії, громадянства та психічне здоров’я дитини.
Разом із ширшою компетенцією, діти, що ростуть у міжнаціональній сім’ї, більш схильні до психічних захворювань. Проблеми можуть виникати через булінг на підставі расизму, або через конфлікти на основі різних поглядів у самій сім’ї.
Стосовно громадянства, то у багатьох країнах світу дитина може отримати громадянство тієї держави, де вона народилася, одразу після народження, або якщо хоча б один із батьків має посвідку на проживання у цій країні. У деяких країнах, таких от як Ірландія, Греція, Таїланд чи Ізраїль, дитина може отримати громадянство країни свого народження, якщо батьки легально прожили там деяку кількість років.
Українське громадянство дитина може отримати, якщо один із батьків є громадянином/(-кою) України. Однак наше законодавство забороняє подвійне громадянство.
Звісно, універсальної поради для кожної сім’ї — не існує. Однак є кілька порад, які полегшать виховання дитини у міжнаціональній сім’ї.
Раніше ми писали, в якій країні найкраще виховувати дітей та які привілеї там надають батькам.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.