Бути (не) почутими… Чи дружні міста України до людей з порушеннями слуху

Щороку в останню неділю вересня, цьогоріч — 29 вересня, в усьому світі вшановують Міжнародний день глухих. Та слова “глухий” чи “глухонімий” не є коректними, доречними будуть лише два варіанти: люди з повною / частковою втратою слуху або люди з порушеннями слуху.

Через повномасштабну війну кількість людей, які втрачають слух, постійно збільшується — усьому виною вибухи, контузії, інші наслідки бойових дій. Ця проблема глибока, а тому потребує дій.

Тим, хто народився з порушеннями слуху чи набув їх, може бути важко орієнтуватися в місті, отримувати послуги, спілкуватися з іншими людьми, користуватися транспортом, проводити власне дозвілля чи банально дізнатися про повітряну тривогу.

Вікна-Новини вирішили звернутися до міських адміністрацій, а також до ГО Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху Українське товариство глухих (УТОГ), щоб дізнатися:

1. Що робить держава та місцева влада для підвищення комфорту людей з порушеннями слуху?
2. Чи є програми підтримки, допомоги з працевлаштуванням та адаптацією?
3. Чи вистачає державного фінансування на забезпечення безбар’єрності?
4. Які міста України докладають найбільше зусиль у створенні безбар’єності?
5. Скільки українців мають повну чи часткову втрату слуху?

Міжнародний день людей з порушеннями слуху — що потрібно знати

Насамперед хочемо нагадати, що це не свято. А день, коли ми маємо поширювати інформацію про людей з порушеннями слуху та шукати можливості розв’язання їхніх проблем та повноцінної інтеграції у суспільстві.

Це день, коли ми маємо нагадувати державі про забезпечення безбар’єрності та дотримання прав усіх українців. У ГО УТОГ розповіли, що цьогоріч з 23 до 29 вересня проводиться Міжнародний тиждень глухих людей, який пройде під гаслом Підтримайте права на жестову мову!

Українцям бажано вивчити базові слова та фрази жестовою мовою, аби мати змогу прокомунікувати, допомогти чи самим отримати допомогу від людей з порушеннями слуху.

Особливо це важливо для представників рятувальних служб, медиків, поліції, працівників ЦНАПів, банків, педагогів і батьків дітей з порушеннями слуху, — додали в організації.

Скільки людей в Україні мають порушення слуху

За даними УТОГ, в Україні налічується близько 30 480 людей з порушеннями слуху, з них 1979 дітей віком до 14 років (станом на січень 2024 року). Однак на кількість впливають від’їзд людей за кордон, втрата контакту з ВПО.

У 2022 році на обліку перебували понад 44 тис. українців з порушеннями слуху.

Понад 30 тис. людей — це чимала кількість наших громадян, які повинні мати своє місце у суспільстві, робочі місця, можливість навчатися, отримувати інформацію, психологічну допомогу та можливість безбар’єрно пересуватися.

Детальніше розберемо кожну частину — далі.

Які зусилля докладають міста України для впровадження безбар’єрності

Вікна-Новини направили запити до обласних державних адміністрацій Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова. На момент публікації, на жаль, ми отримали відповіді не від усіх міст, та додамо їх, щойно отримаємо.

Київ

У Департаменті охорони здоров’я КМДА повідомили, що люди з порушеннями слуху забезпечуються слуховими апаратами, кохлеарними імплантами та мовними процесорами коштом міського бюджету.

За вісім місяців 2024 року слуховими апаратами забезпечили 318 осіб, кохлеарними імплантами – 4 особи (всіх, хто потребував), мовними процесорами – 7.

Торік у Свято-Михайлівській лікарні почали проводити операції для встановлення кохлеарних імплантів. Був впроваджений неголосовий виклик екстреної допомоги (за 2024 рік уже надійшло 22 звернення).

У медзакладах за QR-кодом люди з порушеннями слуху можуть зв’язатися з перекладачами жестовою мовою.

У Києві функціонують три спеціальні заклади загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху, у яких здобувають освіту 650 учнів, та два заклади дошкільної освіти, де в п’яти групах виховується 28 дітей.

У Київ мілітарі хаб люди з порушеннями слуху можуть дізнатися про програми підтримки навчання та працевлаштування.

Читати на тему

Всесвітній день мобільності та доступності. Як Україна розвивається та над чим ще треба працювати

Безбар’єрність в Україні: яка ситуація з доступністю для громадян та які помилки треба виправити.

Щодо отримання адміністративних послуг, за даними моніторингу Міністерства цифрової трансформації України, рівень урахування потреб людей з інвалідністю в усіх центрах становить близько 90%. Адміністратори проходять навчання з жестової мови.

Люди з порушеннями слуху до Всесвітнього дня туризму можуть зареєструватися на безкоштовні екскурсії.

Одеса

Проводиться комунікаційна кампанія Україна без бар’єрів, де популяризують застосунки та сервіси для осіб з порушенням слуху: Перекладач ЖМ, Сервіс УТОГ – 24/7, Connect PRO, Subcatch, Я кажу.

Люди з порушеннями слуху можуть звертатися жестовою мовою на сайтах ДСНС та Нацполу. Для бізнесу проводяться роз’яснення щодо компенсацій за працевлаштування людей з інвалідністю. Про розмір компенсацій ми також розповідали.

У вересні 2024 року Департамент цифрового розвитку, інформаційної політики та туризму ОВА зібрав пропозиції та проблеми громадян щодо безбар’єрного простору в громадах Одещини.

У ЦНАПах для надання послуг людям з порушеннями слуху уклали договір з ГО УТОГ. Отримати адміністративні послуги можна завдяки перекладу жестовою мовою або за відеозвʼязком.

В Одесі здобувають освіту 311 дітей з порушеннями слуху. Для дітей проводять тренування з кульової стрільби, веслування, пауерліфтингу тощо. В області діє мережа з 40 інклюзивних центрів.

У громадах області повідомили про облаштування ЦНАПів, можливість скористатися послугами перекладача жестовою мовою (завдяки співпраці з ГО УТОГ). Водночас ті громади, в яких не стоять на обліку люди з порушеннями слуху, не впроваджують безбар’єрні можливості.

Про можливість пройти професійне навчання повідомили у Чорноморську. Інші громади або не надають людям такої можливості, або повідомляють про індивідуальну допомогу у підборі роботи. Громади області в основному надають допомогу на придбання слухових апаратів.

Харків

На Харківщині для людей з порушеннями слуху впровадили можливість неголосового виклику екстреної медичної допомоги, медики можуть проводити телемедичне неголосове консультування за допомогою Skype.

Для людей забезпечили вільний доступ до медичних закладів. Для бізнесу провели програми підвищення підприємницької культури. Одним з компонентів Нацстратегії безбар’єрного простору на цей рік є перевірка театрів.

У Харківському драмтеатрі ім. Т.Г. Шевченка розповіли про можливість проектування синхронного тексту субтитрами.

Навчання дітей з порушеннями слуху нині проходить у двох закладах на дистанційній формі — Харківська спеціальна школа №5 та №6. З дітьми працюють на розвиток слухового сприймання та користування залишковим слухом, використовують безпровідні кишенькові системи Loop.

Також зазначили, що в обласному бюджеті передбачені кошти на освіту дітей з порушеннями слуху.

Щодо працевлаштування людей з порушеннями слуху — скерували на центр зайнятості, також люди з інвалідністю можуть пройти навчання за 124 професіями та спеціальностями. В ОДА нагадали про компенсації роботодавцям.

Звернутися по допомогу чи програми підтримки можна на сайті Державного центру зайнятості у сервісі Єдине вікно послуг. Там є 459 програм для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю.

Дніпро

У відповіді послалися на звіт з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, у якому за 2024 рік є кілька виконаних завдань, проте не для людей з порушеннями слуху.

Нині у Дніпрі працюють над впровадженням неголосового виклику екстреної медичної допомоги та підписанням меморандуму між Дніпропетровською ОДА та БФ Генофонд майбутнього, у межах якого створять робочу групу для розвитку безбар’єрного простору.

---

В усіх відповідях опитані ОДА посилалися на Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.

---

Львів

Оновлено 18 жовтня: Вікна-Новини отримали понад 20 документів-відповідей на наш запит. Однак більшість з них не стосувалися запитуваної інформації.

У Львові та громадах області також укладені договори з УТОГ для забезпечення отримання послуг людьми з порушеннями слуху у ЦНАПах та медичних закладах.

У 2024 році видатки на підвищення обізнаності населення, облаштування місць та надання послуг для осіб з вадами слуху не були передбачені.

Був презентований освітній серіал Безбар’єрність у галузі гостинності на платформі Дія.Освіта, в якому представили поради щодо спілкування з людьми з порушеннями слуху.

У медзакладах області, станом на 01.01.2024 р., працювали 194 лікарі-отоларингологи, у т.ч. – 54 дитячі. Спеціалізовану медичну допомогу таким особам надають вісім лікарів-сурдологів.

Функціонує чотири сурдологічні відділення у: Львівській обласній клінічній лікарні, Клінічному центрі дитячої медицини, Багатопрофільній клінічній лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги, третій міській поліклініці Львова.

Заклади охорони здоров’я області співпрацюють зі Львівською обласною організацією УТОГ, БФ Дар материнства, Ранні пташки, імені Митрополита Андрея Шептицького тощо.

Інформуємо, що кошти у Комплексній програмі розвитку культури Львівщини на 2021-2025 роки для підвищення комфорту та умов життя людей із порушеннями слуху не передбачено.

Львівський регіональний центр Інваспорт співпрацює зі Львівським обласним осередком спортивної федерації глухих України, де залучають до спорту та змагань людей з порушеннями слуху.

— У 2024 році було проведено 14 заходів, де взяли участь понад 300 спортсменів. Львівська область прийняла три чемпіонати України: лижні перегони (порушення слуху), шахи (порушення слуху), плавання (всі нозології).

Чи є рішення?

Попри те, що вдається робити державним органам для безбар’єрності, зараз цього недостатньо. Адже кількість людей з порушеннями слуху росте.

В УТОГ розповіли, на що держава має звернути увагу:

• наявність перекладачів жестової мови;
• світлове чи вібраційне сповіщення про небезпеку і повітряну тривогу;
• титрування інформації про евакуацію чи надання гуманітарної допомоги.

Більшість людей із втратою слуху дізнаються про тривогу завдяки текстовим повідомленням ДСНС, на телебаченні, у групах соцмереж, створених місцевими організаціями УТОГ, за допомогою родичів і сусідів, які чують.

У ГО повідомили, що найбільше зусиль для людей з порушеннями слуху зараз робиться у столиці. Киянам почали видавати смарт-годинники, які можуть повідомляти про загрозу.

— Але, на жаль, ця ініціатива ще не отримала поширення всією Україною. Лише у серпні вдалося організувати закупку коштом спонсорів з Німеччини та видачу смарт-годинників мешканцям Харківщини й Сумщини — по 80 штук.

Співпраця УТОГ

Організації вдається співпрацювати з урядом для розширення можливостей людей з порушеннями слуху. В організації нині бракує перекладачів жестової мови.

Зараз в Україні є надзвичайно гострою проблема з державною фінансовою підтримкою громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема й УТОГ.

Організація отримує кошти з роботи своїх власних підприємств, здачі нерухомості в оренду та грантових проектів. Допомагають і благодійники — з України, а також з-за кордону, зокрема Всесвітня федерації глухих (ВФГ).

---

Як можемо бачити, поступово Україна впроваджує можливості для людей з порушеннями слуху. І якщо деякі міста докладають чималих зусиль, аби подбати про своїх жителів, інші — демонструють недостатню готовність розвиватися.

Наші громадяни повинні мати рівні права й можливості, надто у забезпеченні своїх базових потреб. У час війни ми маємо прискорити впровадження безбар’єрних доступів, адаптації тих, хто втратив слух внаслідок бойових дій, залучати бізнеси та ГО, отримувати підтримку та досвід європейських колег.

Попри все, розуміння суспільства та ситуація з безбар’єрністю в Україні покращуються. Раніше ми розповідали, скільки відсотків українців вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.