Київ проти трави: чому у столиці досі скошують рослини та чим це загрожує флорі

Два роки тому у Києві вирішили частково відмовитися від косіння трави у парках, скверах і ділянках біля шосе. У 2024 році Київ Цифровий провів опитування щодо ставлення до киян до зарослих газонів. 66% людей виступили за зменшення обсягів скошеної трави. 

Цьогоріч, на третій рік експерименту, міська влада вирішила розширити список ділянок, де трава продовжуватиме рости, проте у цьому переліку немає прибудинкових територій. 

УП.Життя розпитали Київзеленбуд, які ділянки не підпадають під скошування та що вже стало зрозуміло в рамках експерименту. 

Де скошеної трави стане менше і чому 

У 2024 році влада Києва вирішила не чіпати траву на 60 різних ділянках площею 127,94 га. У 2025 році їх стане більше, а саме 76 ділянок площею 207,80 га.

У переліку передусім парки, сквери та ділянки біля шосе. Нині лідирує Оболонський район. Біля багатьох ділянок ставлять таблички, які повідомляють про економію ресурсів та сприятливе середовище для запилювачів. 

— Відмова від косіння — це свідомий крок до сталого розвитку міста. Нескошені ділянки допомагають зберігати вологу в ґрунті, запобігати ерозії, створювати природну ізоляцію від спеки, особливо в умовах змін клімату, — повідомили у Київзеленбуді. 

А ще висока трава допомагає знижувати температуру під час спеки. Проте повністю відмовитися від косіння трави не можуть через санітарні й безпекові причини. 

Unsplash

Перша з них — це захист від кліщів, адже нескошена трава — ідеальне місце для їхнього розмноження.

Друга причина — це профілактика пожеж, бо суха трава легко займається, а її скошування запобігає швидкому поширенню вогню.

До того ж у такий спосіб борються з небезпечними бур’янами: амброзією полинолистою, борщівника Сосновського, сон-трави, нетреби, повійки.

Читати на тему

Коли цвіте амброзія, і що робити при алергії

Коли в Україні цвіте амброзія: читай у матеріалі.

Чому скошення трави шкодить флорі

Старший викладач кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Юрій Бенгус впевнений, що надмірне скошування трави може сприяти поширенню амброзії.

За його словами, амброзія — “прибулець” з тепліших районів, який проростає пізніше українських трав. Якщо на поверхні землі ростуть наші лучні трави, то для амброзії не залишається місця. 

Unsplash

— Але коли старанні косарі активно скошують весняні трави, амброзія каже: “Дякую, що звільнили для мене місце”. Таким чином вона поширюється все більше і більше. 

Також скошення трави зменшує біорізноманіття. У таких умовах залишаються лише кілька видів злаків та майже немає комах, зокрема бджіл та джмелів. Їм просто немає чого збирати на злаках. 

А ще ми розповідали, звідки взялася амброзія на території України та чим вона небезпечна.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.