Законопроект 11321: встановлює цензуру чи пом’якшує відповідальність — думки експертів

14 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон №11321 про посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації.

Зокрема він передбачає допуск журналістів та громадськості до засідань парламентських комітетів. На відкриті засідання мають право приходити журналісти, працівники медіа, представники громадських організацій, які отримали акредитацію.

Також комітети Верховної Ради зобов’язані забезпечувати пряму трансляцію своїх відкритих засідань на офіційному сайті парламенту та на власних веб-сторінках. Відеозаписи мають розміщуватися у вільному доступі на сайти Ради. Що ще передбачає новий закон — розповідаємо далі.

Законопроект 11321: яку відповідальність вводить для медіа 

Новий закон уточнює норму статті 117 Закону Про медіа, у якій встановлено, що суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільнятимуться від відповідальності за поширення неправдивої та негативної інформації. Це також стосується інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119:

• інформація, заборонена для дітей;
• пов’язана з військовою агресією РФ;
• пов’язана з кримінальним аспектом, наприклад, заклики до тероризму, жорстокого поводження з тваринами, дискримінації, утисків, вживання наркотиків тощо.

Якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування веб-сайту, суб’єкт у сфері медіа матиме три дні на видалення таких дописів або коментарів з моменту отримання ухвали суду або скарги від Нацради. У такому разі медіа звільнятиметься від юридичної відповідальності.

Верховний суд наголошує, що негативна інформація, поширена про особу, вважається неправдивою, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною вважають інформацію, в якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, вчинення порушень щодо принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетичну поведінку тощо. 

Тобто це інформація, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК).

Також медіа будуть звільняти від відповідальності, якщо вони дали слова спікера-посадовця не лише дослівно, але у й “переказі без спотворення суті”.

Згідно з правками до закону про медіа, суб’єкти у сфері медіа, а також журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором будуть нести відповідальність за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи. 

Читати на тему

Захист свободи слова, а не тінь можливої цензури! Розповідаємо подробиці нового Закону про медіа

Дізнайся, у чому полягає суть Закону про медіа та коли він може бути ухвалений.

Чи дійсно законопроект 11321 посилює цензуру? Відповідь Інституту масової інформації

Директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк прокоментувала ухвалений законопроект та додала, що медіа і раніше мали обов’язки щодо коментарів аудиторії. 

Законопроект 11321 навпаки дозволяє медіа мати люфт в 3 дні й вирішити питання в досудовому порядку, — зазначила вона. 

Ще раніше ІМІ поширили пояснення щодо модерації коментарів від користувачів на веб-ресурсах медіа.

Ще у 2009 році Пленум Верховного Суду України зазначив, що в разі неможливості встановити автора публікації та/або відомостей щодо його особи, відповідачем за коментарі вважається власник сайту, на якому була розміщена інформація. 

Вважається, що власник ресурсу виступає стороною в справі, оскільки саме він “створив технологічну можливість та умови для поширення неправдивої інформації”.

Тож для уникнення відповідальності модератори сайту мають слідкувати й за дописами своїх користувачів. В першу чергу йдеться про видалення коментарів, які ображають честь і гідність певної людини.

Такі висловлювання обов’язково треба видаляти за скаргою особи у найкоротші строки. Але краще випереджати отримання скарги та видаляти неприйнятні коментарі завчасно.

ІМІ також пояснили, що законопроект 11321 лише уточнює вже чинну норму статті із закону Про медіа. Документ додає триденний термін для видалення коментарів, протягом якого медіа звільняється від відповідальності. 

Але термін починається не тільки після отримання скарги чи припису від Нацради, а з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.

Ця зміна зробить процедуру більш прозорою і зручною для медіа, оскільки тепер можна уникнути судового розгляду.

Водночас за умови своєчасної модерації дописів, медіа та власники публічних сторінок знімають з себе відповідальність за такі коментарі.

Законопроект №11321 насправді лише доповнює вже наявну в законі Про медіа статтю і додає, що термін, коли медіа може видалити коментар і не нести відповідальність, розпочинається не лише з моменту отримання припису чи скарги Нацради, але і з моменту отримання ухвали суду.

— Ця стаття та законопроект не вводять цензуру чи заборони, вони деталізують виняток із вже наявного обов’язку фільтрувати та модерувати контент медіа, до якого, по суті, належать і коментарі читачів, аби не допустити порушень закону чи образ честі й гідності осіб, — додають в Інституті масової інформації.

Як коментує закон голова комітету ВР зі свободи слова

Керівник комітету Верховної Ради зі свободи слова Ярослав Юрчишин відреагував на запитання щодо посилення відповідальності для журналістів. 

У своєму Telegram він зазначив, що новий закон посилює захист доброчесних ЗМІ, а не обмежує медіа або користувачів. 

Ніхто не зобов’яже медіа прибирати критичні до будь-кого коментарі. Як і будь-які коментарі без юридичних на це підстав.

Він назвав брехнею публікації деяких ЗМІ про обмеження свободи слова та введення покарання для медіа, якщо вони не видаляють коментарі читачів щодо посадовців під новинами.

До ухвалення закону скарги на медіа приймала Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Також можна було подати до суду за поширення неправдивої інформації, якщо певний акаунт лишив під матеріалом коментар відповідного змісту. 

Тепер, коли ухвалено закон №11321, у випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу медіа самостійно вирішує, що робити з коментарем. 

— ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді.

Законопроект звільняє від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. До цього медіа могли постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а лише передадуть слова. 

Натомість тепер ЗМІ мають полегшений спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини.

Юрчишин додав, що фейки про закон розповсюджуються певними посадовцями, яким “з судами працювати набагато легше, ніж із Нацрадою”. Зокрема він виокремив одіозного політика Андрія Портнова. 

А як медіа сприяють взаєморозумінню під час війни? Ми розповідали про важливість роботи журналістів в часи бойових дій.  

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.