Річка Тиса, одна з головних водних артерій Центральної Європи, перетворюється на справжній сміттєпровід між Україною та Угорщиною. За даними угорських екоактивістів, щороку вони виловлюють із річки до 70 тонн сміття, яке припливає з українського боку — переважно із Закарпаття.
Ситуація погіршилася після 2022 року, коли населення Закарпаття зросло на 30% через внутрішньо переміщених осіб.
Унаслідок цього навантаження на комунальні служби зросло, а інфраструктура виявилася неготовою до таких обсягів відходів.
Найгостріше проблема проявляється у Рахівській громаді, де місцеве сміттєзвалище офіційно діє, але розташоване буквально на березі Тиси. Місцеві мешканці називають його бомбою сповільненої дії.
З гір — у воду: як побутове сміття потрапляє у Тису
Місцеве сміттєзвалище — офіційне й паспортизоване, однак давно працює на межі можливостей. Сюди десятиліттями звозять відходи з усього Рахова, і полігон, який займає близько пів гектара, уже переповнений.
Нову ділянку під полігон шукають майже два десятиліття, та знайти місце у гірській місцевості — надзвичайно складно: навколо лише схили й ущелини. Шукаємо альтернативу з 2005 року.
Виконувач обов’язків мера Рахова Євген Молнар ще у 2021 році визнавав, що громада фактично опинилася в глухому куті:
Ми живемо у горах і відповідного місця просто нема, тож поки змушені возити сюди.
Спроби знайти ділянку для нового полігону тривають уже два десятиліття, однак кожного разу громада стикається з протестами або екологічними обмеженнями.
Чому сміття опиняється у річці
Ключова причина — низький рівень охоплення населення централізованим вивезенням сміття.
У Рахові лише близько 25% мешканців мають договори з комунальним підприємством. Попри те, що тариф невисокий — 70 гривень на місяць, — більшість відмовляється платити.
Для решти існує альтернатива — приватна компанія, яка вивозить сміття аж на Прикарпаття, за 130 кілометрів. Але її послуги коштують утричі дорожче.
Місцеві жителі пояснюють, чому обирають викидати відходи самостійно або просто спалюють їх біля будинків. Коштує така послуга дорого, 120 грн за один невеликий мішок, тому користуються нею одиниці. Саме через подібні дії сміття часто опиняється у річці, яку течія несе далі — аж до угорського кордону.
Начальник управління екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпотак пояснив, що нині розглядається поділ області на п’ять кластерів. У кожному з цих кластерів планують створити єдиний об’єкт центрального поводження з відходами — сучасний механіко-біологічний завод.
За його словами, наразі триває пошук інвесторів і фінансування, адже реалізація проекту потребує значних коштів.
Тим часом товари з китайських маркетплейсів заполонили наші оселі. Ми розповідали, у чому небезпека цих товарів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!