Вибори у Польщі на носі: як це вплине на підтримку України та безпеку Європи

Напередодні президентських виборів у Польщі, запланованих на 18 травня 2025 року, українська тема набуває особливої гостроти.

Кандидати активно використовують питання міграції, підтримки України та історичної пам’яті, щоб залучити виборців.

Як ці дискусії вплинуть на майбутні відносини між двома країнами?

Українське питання: три ключові аспекти

Українське питання в польській політиці можна розділити на три ключові аспекти.

Перший — це ставлення поляків до українських мігрантів та біженців.

Початкова хвиля емпатії, що спостерігалася після початку повномасштабного вторгнення Росії, поступово згасає.

Польське суспільство, яке традиційно є моноетнічним, швидко адаптується до присутності великої кількості мігрантів.

Хоча ситуація ще не досягла рівня західноєвропейських країн, вона наближається до досвіду Австрії та Фінляндії, але з набагато швидшим темпом.

Другий аспект — це позиція щодо України та війни.

І, нарешті, третій — історична політика, яка має значний вплив на внутрішню політику Польщі.

Питання Волинської трагедії та історичні претензії вже неодноразово з’являлися під час виборчих кампаній. Однак, напередодні майбутніх президентських виборів, вони можуть набути особливої гостроти, особливо в контексті ставлення до мігрантів та війни.

Емоції, пов’язані з цими питаннями, можуть суттєво вплинути на вибір польських виборців.

Хто головні кандидати?

Чинний президент Анджей Дуда, який обіймав посаду два терміни, не може балотуватися знову відповідно до Конституції Польщі.

Таким чином, країна стоїть на порозі зміни лідера, загалом у виборах беруть участь 13 кандидатів, серед яких:

• Рафал Тшасковський,
• Кароль Навроцький,
• Славомір Менцен,
• Магдалена Беят,
• Шимон Головня,
• Артур Бартошевич,
• Гжегож Браун,
• Марек Якуб’як,
• Мацей Мацяк,
• Йоанна Сенішин,
• Кшиштоф Становський,
• Марек Вох
• Адріан Зандберг.

За результатами останніх соціологічних досліджень, проведених аналітичним центром IBRiS на замовлення Польського радіо 24, у президентських перегонах у Польщі вимальовується чітка картина: мер Варшави Рафал Тшасковський, висунутий Громадянською коаліцією, та Кароль Навроцький, кандидат від опозиційної партії Право і справедливість (PiS), мають найбільші шанси на вихід у другий тур.

Опитування показують, що Тшасковський утримує лідерство з підтримкою 31,5% респондентів. Навроцький, своєю чергою, має 23,6% голосів.

Третім у рейтингу йде Славомір Менцен, представник ультраправої партії Конфедерація, з 12,6% підтримки.

Цікаво, що порівняно з даними опитування, опублікованими 27 квітня, підтримка обох лідерів дещо знизилася: у Тшасковського на 1,7%, а у Навроцького — на 2%.

Згідно з виборчим законодавством Польщі, якщо жоден з кандидатів не зможе набрати понад 50% голосів у першому турі, 1 червня відбудеться другий тур, у якому візьмуть участь два кандидати з найбільшою підтримкою.

Читати на тему

Польща набирає прикордонників: від кого захищаються сусіди

Що відомо про набір нових прикордонників у Польщі, читай у матеріалі.

Позиції ключових кандидатів щодо України

Рафал Тшасковський

Мер Варшави Рафал Тшасковський, підтримуваний Громадянською коаліцією, змінив свою риторику щодо українського питання.

Він наголошує на важливості ексгумації жертв Волинської трагедії для подальшої підтримки України.

Тшасковський також пропонує обмежити соціальну допомогу українцям, які не працюють і не сплачують податки в Польщі, посилаючись на необхідність уникнення помилок західноєвропейських країн.

Я пропоную фундаментальну зміну: допомогу 800+ потрібно надавати тільки тим українцям, які в Польщі працюють і сплачують податки, — зазначає Рафал Тшасковський.

Він висловив сумнів щодо ідеї відправлення польських військових в Україну.

Фото: Facebook

Кароль Навроцький

Кароль Навроцький, кандидат від Права і справедливості, відомий своєю жорсткою позицією щодо історичних питань.

Він вимагає від України вибачень за Волинську трагедію і ставить під сумнів можливість вступу України до ЄС без розв’язання цього питання.

Те, як президент України поводиться в стосунку до Польщі довкола питання ексгумації жертв Волинської різанини, — непристойно.

Навроцький наголошує на своїх польських обов’язках і прагне залучити націоналістично налаштований електорат.

Фото: Facebook

Шимон Головня

Шимон Головня, маршалок Сейму, висловлює більш прихильне ставлення до українців.

Він виступає проти обмеження соціальної допомоги та підкреслює важливість підтримки України в боротьбі за свою територіальну цілісність.

Ні, Україна має право на захист та цілісність своєї території, і ми (я напевно) будемо її в цьому заповзято й послідовно підтримувати, — наголошує Шимон Головня.

Однак, його коаліційний партнер, Польська селянська партія, дотримується більш жорсткої позиції щодо історичних питань.

Фото:Facebook

Славомір Менцен

Славомір Менцен, кандидат від Конфедерації, дотримується скептичної позиції щодо підтримки України.

Він критикує витрати польського бюджету на українських мігрантів і виступає проти соціальних виплат.

У чому вигода для польської держави лікувати українців, які перебувають в Україні? Скільки ще польські платники податків будуть оплачувати їм соціальну допомогу?

Менцен намагається балансувати між націоналістичним та лібертаріанським крилами своєї партії.

Фото:Facebook

Ґжеґож Браун

Ґжеґож Браун, колишній член Конфедерації, відомий своїми радикальними антиукраїнськими висловлюваннями.

Він звинувачує українських біженців у поширенні хвороб та злочинності. Однак, його підтримка серед виборців залишається низькою.

Фото: Facebook

Лівий табір

Лівий табір, представлений Маґдалєною Бєят та Адріаном Зандберґом, виступає за підтримку України та соціальну допомогу українським сім’ям.

Фото: Facebook

Бєят викликала критику своїми заявами про можливість відправлення польських військових в Україну.

Прогноз на другий тур

Очікується, що у другому турі виборів зійдуться кандидати від правого та лівого таборів: Кароль Навроцький та Рафал Тшасковський.

Українське питання, безсумнівно, відіграє ключову роль у цій політичній боротьбі, впливаючи на вибір виборців та майбутні відносини між Польщею та Україною.

Раніше ми повідомляли, що Варшава визнала прикордонні КПП критичною інфраструктурою — тепер блокувати їх протестами набагато важче, а транзит для України має лишатися безперебійним.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.