Тривожна реальність витісняє мрію: як підлітки обирають професію у воєнний час

Попри складні реалії війни, українські підлітки активно планують своє майбутнє, а питання вибору між навчанням в Україні та за кордоном стає дедалі гострішим.

За даними Міністерства освіти і науки, у 2024 році до вишів вступило найменше студентів за останні три роки, проте на 2025 рік очікується значне зростання кількості вступників на всі рівні освіти — до півмільйона осіб.

Водночас, кількість бюджетних місць для бакалаврів у 2025 році скоротили до 80 тисяч.

Рубрика поспілкувалася з провідною профорієнтологинею Оленою Полнарьовою, щоб розібратися, які фактори впливають на рішення випускників та їхніх батьків, які спеціальності лідирують у виборі, та як допомогти підліткам знайти свій шлях у нових реаліях.

Війна змінює вибір: безпека та “універсальні професії”

Війна кардинально змінила підходи до вибору майбутньої професії. Навіть 14-15-річні підлітки вже сьогодні замислюються, чи зможуть вони забезпечити себе, якщо вторгнення затягнеться.

Батьки ж, своєю чергою, шукають вічні та безпечні професії, які дозволять їхнім дітям вижити за будь-яких умов.

Засновниця центру профорієнтації для підлітків, Олена Полнарьова, зазначає, що близько 40% батьків шукають універсальні професії, які дозволять працювати як в Україні, так і за кордоном.

Існує також тривога щодо спеціальностей, пов’язаних з обов’язковим військовим обліком, таких як фармацевт чи лікар.

Водночас, приблизно 10% юнаків сьогодні бачать своє майбутнє виключно у військовій сфері.

Знецінювати мрію дитини — не мій шлях. Я завжди пояснюю, що задача дорослих — не забороняти, а розширювати горизонт, — підкреслює експертка.

Ілюзії проти реальності: популярні, але не завжди зрозумілі фахи

Часто підлітки обирають професії, керуючись їхньою крутістю, перспективністю чи обіцянками високих зарплат.

Особливо це стосується IT-сфери, куди прагнуть навіть гуманітарії. Однак, за словами Полнарьової, багато хто не розуміє суті роботи в IT, адже це широка галузь, а не одна професія.

Інженерні та робітничі спеціальності (сантехнік, електрик), які насправді високооплачувані та затребувані, часто ігноруються молоддю як “радянські” чи “нецікаві”.

Проте, коли профорієнтологи показують можливості сучасної інженерії з високими зарплатами та перспективами роботи в ЄС чи США, багато хто змінює свою думку.

Читати на тему

ДПА повертається? Що відомо про зміни для учнів 4 та 9 класів

Який сенс має ДПА та коли воно повернеться до українських шкіл?

Україна чи за кордон: складний вибір

Ситуація з вибором між українською та закордонною освітою відрізняється залежно від віку учнів:

• Серед 9-10-класників: 20% планують вступати за кордон, 30% — в Україні, а 50% ще не визначились. Багато хто вагається через мовний бар’єр та адаптацію.
• Серед 11-класників: якщо підліток вже перебуває за кордоном, повернення в Україну для навчання розглядається рідко. За статистикою центру Олени Полнарьової, близько 35% тих, хто залишився в Україні, планують вступати за межами країни.

Основними мотивами для батьків, що обирають закордонну освіту, є безпека, стабільність та якісна освіта.

У 2023–2024 навчальному році, наприклад, у сусідній Польщі навчалося понад 45 тисяч українських студентів.

Проте, соціологічні дослідження показують, що лише 53% молоді віком 14-19 років бажають залишитися в Україні.

Коли вибір — це компроміс: реалії профорієнтації

Психолог, комунікаційник, режисер, маркетолог — ці універсальні професії популярні, але потребують ідеального знання мови, не лише академічного, а й з розумінням культурного контексту.

Олена Полнарьова розповідає про випадки, коли мрії підлітків доводиться коригувати з урахуванням реальних можливостей.

Наприклад, дівчина, що мріяла про психотерапію в Німеччині, через мовні складнощі обрала фах реабілітолога.

А інша, що захоплювалася візажем, пішла на графічний дизайн, паралельно відвідуючи курси макіяжу, щоб задовольнити вимоги батьків щодо серйозної професії.

Типовою є також ситуація, коли батьки прагнуть “кудись вступити” дитину за кордоном, незважаючи на її інтереси.

У таких випадках профорієнтологи допомагають знайти компромісні рішення, поєднуючи формальну освіту з практичними навичками через додаткові курси.

Освіта в Україні: доступність та усвідомлений вибір

Значна частина родин все ж обирає навчання в Україні.

Причини різні:

1. Ресурси: якщо дитина не надто мотивована або має низький рівень англійської, дороге навчання за кордоном може виявитися недоцільним.
2. Доступність: в Україні часто легше вступити, зокрема на бюджет, завдяки зниженню конкуренції через демографічний спад та еміграцію.
3. Вартість: навіть платне навчання в українських вишах, за винятком топових, залишається доступнішим у порівнянні з європейськими чи британськими університетами.

Експертка наводить приклад 10-класника, який зацікавився інтернет-маркетингом, і для його батьків навчання в українському університеті виявилося цілком реалістичним.

Інша дівчина, захоплена картографією, категорично відмовилася від навчання в Німеччині, обравши свідоме бажання жити й працювати в Україні.

Підтримка батьків: ключ до самореалізації підлітка

Після 2022 року українські підлітки, які залишаються в Україні, менше розглядають професії, що вважаються “не на часі” – туризм, готельно-ресторанний бізнес, івент-менеджмент, а також творчі спеціальності.

Тривожна реальність витісняє мрію, — зазначає Олена Полнарьова.

У таких випадках надзвичайно важливо, щоб батьки не тиснули, а підтримували пошук дитиною свого шляху, допомагали розібратися та побачити нові можливості.

Розмова про професію — це для підлітка не лише про вибір вишу, а про розуміння себе.

Дорослі можуть допомогти сформувати гнучкий погляд: як мрія може трансформуватись і як знайти своє місце в нових реаліях.

Раніше ми розповідали про ступені освіти в Україні у 2025 році: які рівні існують і що вони означають. Читай в нашому матеріалі.