Про депресію, апатію, тривожність вивчено і сказано чимало. А ось про звʼязок цих станів із самодисципліною — в інтернеті годі знайти. Тому спільно з експертами намагаємося зʼясувати: чи самоорганізовані люди рідше мають депресію/апатію/тривожність. Або принаймні швидше і легше виходять з цього. Також дізнаємося: як організованість, план та цілі класно покращують якість життя.
Говоримо з лікарем-психіатром Євгеном Іванчовим та психологинями Анітою Соскидою і Діаною Сідун-Сович.
Самодисципліна: активна, реактивна, проактивна
Психіатр Євген Іванчов каже, що взаємозвʼязок самоорганізованості та депресії мало висвітлений наукою, тому аналізує з власного досвіду. З його слів, дисциплінована людина може уникнути депресії або порівняно швидко з неї вийти.
Тут важливо пояснити кілька моментів. Є три види самодисципліни: активна, реактивна, проактивна.
За активної людина може легко відмовитися від чогось, адже має силу волі. Наприклад, від зайвої цукерки на роботі.
Реактивну бачимо на прикладі розмови з грубим співрозмовником. Організована особистість, замість імпульсивності та агресії, стримається і спробує виявити мотивацію такої поведінки в іншої людини. Ще один приклад — спустило колесо. Дисциплінована людина, замість лайки чи розпачу, відразу почне вирішувати цю ситуацію.
Проактивна = мати готовність до всього, побудову плану Б на всі випадки життя. Простий приклад: перед виходом із дому перевірити прогноз, якщо передають дощ, то взяти парасольку.
— Ці навички самодисципліни допомагають врегульовувати свій час, використовувати його з користю, і тут набагато менший ризик розвитку тривожності.
Євген Іванчов
Самодисципліна — це рішення, гени й оточення
Лікар мовить, що самодисципліна допомагає розставляти пріоритети. Чітко бачити ціль та робити маленькі кроки до її досягнення. Долати умовний “аналітичний параліч”. Працювати за рамками зони комфорту. Натомість в “хаотичних” людей все більше в стилі “як вдається, так і виконую”.
Та чи всі можуть стати організованими?
Дисципліну можна виробляти, проте важливі також спадковість і оточення.
— Так, самодисципліну треба розвивати та тренувати як мʼяз. Але серед факторів, які впливають на неї, не треба забувати і про генетику та виховання. Якщо людина виросла в дисциплінованій сімʼї, то в неї набагато більша ймовірність бути такою в дорослому житті.
З усім тим, власна мотивація ладна допомогти попри гени та дитинство. Можна ухвалити для себе рішення стати організованим. За словами лікаря, є велика ймовірність набути силу волі, головне — бажання.
Простий спосіб почати впорядковувати своє життя — ефективно витрачати час.
— Так, насамперед це є правильний розподіл часу. Наприклад, коли зʼявляється трошки вільного часу, то краще провести його з користю, а не піддаватися дофаміновій залежності й сидіти в телефоні.
І високоорганізовані можуть мати депресію
З іншого боку, навіть якщо стати супер-ефективними — це однаково не панацея. Адже складний період, трагічна подія, помножені на загальний стрес і недосипання, кожного можуть зірвати. Є і добра новина: організована людина швидше здолає депресію/апатію/тривожність, бо чітко слідує плану терапії. Вона, як і раніше, жила за планом, так і тепер, але за “планом лікування/реабілітації”.
— Наприклад, терапевт пояснив людині, що треба робити, аби якнайшвидше вийти з цього стану, відновити внутрішній ресурс. Наприклад, щодня виконувати техніки індивідуальної релаксації, мати помірні фізичні й розумові навантаження, втілити творчу діяльність. І дисциплінована людина буде цього дотримуватися. А чим нижчий рівень саморегуляції, тим складніше інтегрувати нову рутину в життя.
Пацієнти, які щодня роблять необхідні кроки, прописані лікарем, а не відкладають їх на завтра, відновлюються значно швидше.
Самодисципліна — це відчуття безпеки та впевненість в майбутньому
Психологиня Аніта Соскида вважає, що самодисципліна загалом поліпшує якість життя.
— В дисциплінованих людей зазвичай є режим дня, баланс роботи і відпочинку, спорт і догляд за собою, вони вчасно відвідують стоматолога, психотерапевта… Вони постійно розвиваються, читають, відкладають гроші…
Самодисципліна додає відчуття безпеки і приблизну впевненість в майбутньому (наскільки це можливо). Це — вирощена опора, що залишається з нами.
— Дисципліна — це і про можливість протягом довгого часу робити щось монотонне, нудне, те, що не подобається. Це як працювати ніби на майбутнє, аби надалі мати опору.
Аніта переконана, що сила волі може привести до успіху.
Це впливає на самооцінку і майбутні результати маленьких щоденних кроків. А коли досягнеш успіху, то відчуєш радість, що який ти молодець, що не здавався, а йшов і таки дійшов до своєї мети.
Аніта Соскида
За словами експертки, самодисципліна позитивно впливає на реабілітацію осіб із фізичними травмами.
— Ось люди з інвалідністю. Одні просто лягли в позиції жертви, ну і все. А інші — займаються паралімпійськими іграми. В цих других точно є самодисципліна, що впливає на якість життя.
Самодисципліна, як профілактика, проте не гарантія
Важливо, що організованість може зміцнювати психічне здоровʼя і профілактувати ментальні розлади… Але однаково не є гарантією від депресії, апатії, тривожності.
— Ти можеш бути супер-дисциплінованим, бути успішним, займатися спортом, але депресія не вибирає, вона просто стається.
Депресії, радше, може запобігти комплекс факторів: гарне фізичне здоровʼя, відсутність моральних травм, самодисципліна. Сила волі та слідування плану допомагають швидше відновлюватися.
Самодисципліна — це структура та опора
Інколи надмірна організованість може зіграти злий жарт. Ось психологиня Діана Сідун-Сович мовить, що порушення дисципліни може провадити до апатії, відтак до депресивного епізоду. Проте і власне дисципліна ладна спровокувати такі стани. Прагнення “успішного успіху” може виснажити людину до “дратівливої слабкості”, неврозу. А такий невроз, за словами експертки, спершу є реакцією на стрес/подразник, потім формується у стан, а згодом взагалі може стати сталою рисою.
З іншого боку, може відбутися і зворотний процес: невроз — апатія — дисципліна. Дисципліна дає силу і не стає обмеженням, а навпаки — розширення до нових можливостей.
Діана пояснює, що дисципліна може бути видом контролю над своїм життям. А контроль і структура — це опора.
— Недарма існують твердження, що “структура” — це точно те, що може давати людині “точки опори”. Тобто те, на що вона може стабільно опиратись навіть якщо навколо хаос. Зокрема, це має неабияке значення в умовах війни, адже людині потрібно мати бодай якусь впевненість, що все буде добре; що буде щось в зоні її контролю.
Що відбувається, якщо людина втрачає контроль і не може керувати бодай однією сферою відповідальності у своєму житті?
Вона може відчути безсилля.
Діана Сідун-Сович
І дисципліна, і її відсутність можуть вести до напруги
На запитання, чи впливає низька дисципліна на розвиток ментальних захворювань, то ще нема чіткої наукової відповіді. Проте Діана тривалий час спостерігає за своїми клієнтами в терапії та близькими.
І ось що помітила.
— Для когось дисципліна — це про безпеку. Тобто — я знаю, що роблю і робитиму, коли і для чого. Це дає відчуття комфорту і стабільності, відповідно, людині легше рухатись її системою координат.
Важливо памʼятати, що всі ми різні. Комусь самодисципліна допомагає. А в когось провокує протест — немов паралізує свободу, позбавляє легкості вільного вибору в житті.
Дисципліна та її відсутність однаково можуть призвести до перенапруги і тривоги, а згодом — до порушень вищої нервової діяльності.
До речі, якщо хочеш терміново зняти стрес, то спробуй аромати. Ми написали, як вони впливають на настрій.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!