Працездатного населення поменшало на 40%! Про ринок праці та брак кадрів в Україні

За часи повномасштабної війни українцям довелося стикнутися з чималою кількістю викликів. І якщо у 2022 році питання стояло не лише про виживання нашого народу, але й брак роботи, то зараз ринок праці в Україні демонструє зовсім іншу динаміку.

Чимало людей виїхало з країни, багато хто мобілізувався, або готується до служби в армії. А ось потреба в кадрах та економічній стабільності лише продовжує зростати. Чому так? Намагаємось розібратися далі разом.

Що відбувається на ринку праці в Україні

Олександр Лозовський — машиніст столичного метро з 20-річним стажем. За спеціальністю він електромеханік і опановував нюанси керування потягом метрополітену абсолютно з нуля. Каже: навчання було довгим та важким, та й сама робота специфічна.

У тунелях підземки машиністи проводять значну частину своєї робочої зміни. Й часто кандидати відсіюються вже після навчання, бо розуміють — не можуть працювати через раптові напади клаустрофобії.

А ще ця робота потребує постійного вдосконалення навичок та добрячої фізичної підготовки. Наприклад, треба відкрити двері, коли вони закриті — їх потрібно розсунути. І декому важко це робити.

Усіх своїх машиністів електропоїздів Київський метрополітен готує самотужки. Але повномасштабне вторгнення Росії змусило частину фахівців змінити підземку на окопи. Через це на комунальному підприємстві відчули значний дефіцит кадрів. Зараз столичному метрополітену бракує сотні машиністів, і тому довелося збільшили інтервали руху поїздів.

Ситуація така, що ми не в змозі забезпечити 100% бронювання машиністів. Скажімо так, якщо ми втрачаємо, не зважаючи на обставини, машиніста, то замінити його зможемо тільки за рік — після навчання, — каже фінансовий директор КП Київський метрополітен Олексій Сорбот.

Загалом столичній підземці бракує близько 15% працівників різних спеціальностей, які забезпечують повноцінну роботу метрополітену.

Про брак робочих рук одночасно заявив і Київпастранс. Комунальному підприємству критично не вистачає півтори тисячі водіїв автобусів, трамваїв та тролейбусів.

За майже три роки великої війни ситуація на ринку праці змінилася — якщо на початку повномасштабного вторгнення тисячі українців залишилися без роботи, то тепер шалений кадровий голод відчувають вже підприємства.

Причини такого дисбалансу зрозумілі — кількість людей в країні менша, частина мобілізовані, частина ще мобілізовуються, частина виїхала, — говорить PR-менеджерка сайту для пошуку роботи Леся Примакова.

Крім того, менше чоловіків готові працевлаштовуватися офіційно через те, що є обов’язковими вимоги стати на військовий облік.

З дефіцитом працівників зіштовхнувся навіть Укроборонпром. На підприємстві зараз відкрита понад тисяча вакансій. На виробничі професії там готові брати ветеранів, зокрема з інвалідністю. Але через застарілі норми законодавства про охорону праці, більшість кандидатів відсіюються ще на проходженні медико-соціальної експертної комісії.

70% — це є так звані виробничі професії, які маркуються як шкідливі умови праці. І під це підлягає все виробництво, — каже керівниця центру реінтеграції АТ Укроборонпром Марина Соколова.

— Відповідно, будь-яка людина, яка йде працювати за таких умов праці, має пройти медичний огляд. І тут питання стоїть наступне: чи зможе ветеран, який отримав інвалідність внаслідок війни, не то що працювати, а як мінімум, пройти цей медогляд.

Читати на тему

Оборонна промисловість під загрозою? Найкваліфікованіших працівників забирають на фронт

Хто виготовлятиме зброю та боєприпаси, якщо найкваліфікованіших працівників забирають на фронт?

Загалом минулого місяця найбільше відкритих вакансій експерти нарахували на територіях західних областей, і попит у роботодавців був на працівників у сфері обслуговування, логістики, управління персоналом та рекрутингу.

Але експерти кажуть, у кадровому голоді винна не лише мобілізація, а й зниження народжуваності, міграція та еміграція українців за кордон.

За останні роки сукупність цих факторів призвели до загального зменшення кількості працездатного населення на 40%.

— І найгірше, що існує цей високий ступінь непередбачуваності, тому що ні ви, ні я не знаємо, наскільки великою буде хвиля мобілізації, наскільки багато людей поїде в другому півріччі за кордон аби перезимувати без блекаутів, — пояснює експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.

За різними підрахунками, для відновлення економіки України до довоєнного рівня нам необхідно повернути додому понад 4,5 млн працездатного населення.

А поки що багато роботодавців викручуються, як можуть: частіше пропонують гібридний графік, з можливістю працювати віддалено. Дехто заохочує майбутніх працівників корпоративними бонусами та, звісно ж, окремо прописують можливість бронювання від мобілізації.

А ще роботодавці активно закликають жінок не цуратися роботи, яка з різних причин раніше вважалася лише чоловічою.

Побутує стереотипна думка, що машиніст електропотягів — це суто чоловіча справа, але насправді для цієї професії не важлива стать, — говорить кореспондентка Олена Ровенчук.

Розв’язання проблеми нестачі робочої сили обговорюють і на вищому рівні, шукають варіанти, аби уникнути великих проблем в елементарних сферах — наприклад, транспортного колапсу через дефіцит людей.

А поки конкретних рішень немає, експерти радять роботодавцям ставати більш гнучкими та прихильними до студентів та працездатних людей старших 45 років, які через вік залишаються в тіні українського ринку праці.

Крім того, не передбачається повного бронювання й працівників ДСНС та Нацполіції. Читай, хто залишиться рятувати цивільних, а хто піде на фронт.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.