Як компаніям готуватися до повернення ветеранів. Розповідає Івона Костина, співзасновниця Veteran Hub

Роботодавці мають уже зараз впроваджувати нові можливості та способи адаптації для ветеранів, що повертаються з війни. Через що проходять ветерани, коли повертаються з війни? Що для них є найважчим? І що може зробити кожен з нас — читай у матеріалі.

Як Veteran Hub готується до повернення ветеранів — детальніше

Івона Костина, співзасновниця Veteran Hub:

У 2016 ми вигадали Ветеран Хаб* і досі щодня підтримуємо воїнів та їхніх коханих, що повертаються після служби. Ми створюємо дружні простори, надаємо професійні психосоціальні послуги та вивчаємо їхній шлях, аби краще робити свою роботу.

*Veteran Hub або Ветеран Хаб — мережа підтримки воїнів та їхніх близьких, заснована у співпраці між ГО Побратими, Фондом Віктора Пінчука та Фондом Олени Пінчук у Києві у 2018 році. Сьогодні Veteran Hub — це мережа просторів, мобільні офіси та лінія підтримки для ветеранів та їх коханих.

За нашим столом у коворкінгу, як і за столом майже кожної команди в Україні, бракує жартів Артема, влучних слів Максима, Павла, який завжди знав, де і що лежить. Бракує Дарини з книгою на рецепції та Дмитра, який вічно спізнюється.

Всі вони, як і ще понад 30% моїх колег стали до лав сил оборони у березні 2022-го, а майже кожен та кожна, хто залишились, чекають на повернення близьких зі служби. Мені самій пощастило розділити з ветеранами вже понад вісім років власного шляху як подрузі, колезі та роботодавцю.

— Говорячи про військових, цивільні люди часто уявляють лише драматичний бік служби під час війни: обстріли, окопи, холод та спека. І це справді так. Проте ціна, яку платять військові, стаючи на захист кожного з нас складається з безлічі інших, менш помітних частин:

• поступової втрати зв’язку з власною цивільною ідентичністю, коли життя у війську стає новою нормою, а минулих себе вже навіть складно згадати;
• часу з рідними, який неможливо прожити вдруге;
• звуженого до кількох днів горизонту планування та мрій і примарного бачення майбутнього, в якому завтра дуже ймовірно може не настати;
• втрати побратимів та відсутній час на те, аби прожити власне горе;
• величезного фізичного навантаження, стресу та виснаження, які нагадуватимуть про себе впродовж усього життя.

На початку служби мало хто уявляє себе ветераном. Може навіть здаватись, що ветеранство відбудеться з кимось іншим, але не з тобою. Ми також як цивільні люди можемо потрапляти у пастку власних упереджень та несвідомо уявляти військових та ветеранів ніби різними людьми.

Проте шлях ветерана — це шлях воїна. Війна та військова служба — також частини шляху. Як і перехід до цивільного життя. А людина, яка сьогодні відбудовує свою цивільну реальність, рік, два чи десять тому зібрала рюкзак та вирушила на службу, і досі володіє всіма тими рисами, які допомогли їй на її шляху.

Що відбувається з ветеранами після повернення зі служби

У вересні ми презентували дослідження “Шлях Ветерана та ветеранки”*. Ще до повномасштабного вторгнення ми опитали ветеранів і ветеранок російсько-української війни, які служили у 2014-2020 роках.

Слухаючи сотні годин історій, ми дізнались, що повернення часто буває раптовим. Далеко не всі ветерани хотіли завершувати службу, хоча й мусили це зробити через поранення, вік, або інші обставини.

Ті ж, хто звільнився за власним бажанням, часто називають це рішення найскладнішим у їх житті. Ще вчора вони були військовими, частиною великої спільноти, яка працює за своїми правилами, в якій зрозуміло, навіть якщо некомфортно. Вже сьогодні — вони цивільні. Ніби одні з нас — цивільних, та насправді ще не зовсім.

*Шлях ветерана та ветеранки — багаторічне дослідження Veteran Hub та IREX, втілене в межах Програми Реінтеграції Ветеранів за підтримки Державного департаменту США.

Хтось демобілізується, хтось відновлюється після поранень, хтось повертається з полону, та врешті цивільне життя розпочинається. Після радості перших зустрічей, часто настає втома. У випадку військових, втома на межі виснаження.

Перехід або початок цивільного життя

Повернення зі служби може віддалено нагадати повернення додому з далекої мандрівки. Все дуже знайоме, а водночас по-своєму нове.

Відклавши своє життя, щоб здійснити мандрівку, ти повертаєшся до того, що залишив позаду. До родини, якщо вона є, додому, якщо він є, до залишків заощаджень, роботи, яку робив до того, як поїхав, і змісту, яким вона наділяла те твоє минуле життя.

Потрібно звикнути до цієї новизни й відчути, наскільки тобі пасують власні речі у шафі. Чи це життя, яке ти залишив позаду, все ще підходить тобі за розміром.

Перехід від військової служби — це також зміна статусів, обов’язків, визначень, які можна простіше описати як бюрократію, якій не видно кінця. У деяких ветеранів у цей час немає на що спиратись, крім них самих. Може не бути майна, грошей, здоров’я чи стосунків. У цих людей відпочинок, хай який важливий на цьому етапі, не буде серед пріоритетів.

Імовірно, у перший період після повернення зі служби, до компаній на співбесіди прийдуть ті люди, які шукають не стільки покликання та служіння вищій меті, а радше ті, яким передусім потрібен заробіток. І це нормально. З часом, вони відшукають нову мету.

Пріоритети для ветеранів та ветеранок на цьому етапі:

• Дружній відбір
• Поступовий онбординг
• Час на відпочинок від служби

Піклування про себе

Щоб наново відчути себе цивільною людиною, можуть піти роки. Поступово тіло розслаблюється, а людина звикає до нового розкладу дня, умов сну, небезпек чи то навпаки безпечності цивільного світу.

Розслаблене після війни тіло часто болить. Хвороби та стани, які здавались незначущими під час служби, починають нагадувати про себе та навіть перетворюються на хронічні проблеми.

Досвід війни, як важка коробка, яку ставиш на землю лише в безпеці.

— Ветерани, які не зазнали поранень, зазвичай починають дбати про себе не одразу після повернення, а проте їм необхідно буде подбати про себе, щоб відбудувати своє життя та добробут. На цьому етапі вони можуть потребувати більшого розуміння від роботодавців. Залежно від того, як людина почувається, вона потребуватиме відповідної підтримки.

Наприклад, є ветерани які працюють з порушеннями сну. Їхній графік може злетіти й вони не спатимуть ночами. Комусь може бути суттєво некомфортно в виробничому середовищі з його звуками та освітленням. І не тому, що, як популярно вважати, ветеранів лякають гучні звуки, а банально тому, що постійно болить голова.

Пріоритети для ветеранів та ветеранок на цьому етапі:

• Медичне страхування, що відповідає потребам
• Гнучкий підхід до графіка
• Доступність корпоративних програм

Винахід себе нового або нової

Етап піклування про себе та розуміння своїх потреб часто накладається в часі з етапом віднайдення себе нового. На цьому етапі ветерани можуть часто змінювати роботу, вчитись новому, знайомитись з новими людьми та прагнути знайти вираження своїй історії війни. Цей пошук — нормальна частина шляху.

Розуміючи, як мені у цій новій реальності з усім моїм досвідом, я шукатиму те середовище, тих людей і ті справи, які мені близькі та цікаві. І можу знайти їх не з першої спроби.

Пріоритети для ветеранів та ветеранок на цьому етапі:

• Кар’єрні консультації
• Навчання та перекваліфікація
• Залучити до спільнот за інтересами

Читати на тему

Подаруй Різдво військовим! Як стати таємним Сантою і надіслати подарунок захисникам на фронт

Не вистачає простих і побутових речей! Долучитися та подарувати свято військовому зможе кожен.

Укорінення

За найкращих обставин, турбота про себе та пошук нових опор з часом призведуть до вкорінення: стану, коли ветерани знову уявлятимуть власне майбутнє, матимуть сили та ресурси, аби дбати про інших та слугувати власному відчуттю покликання. Сумлінно та завзято.

На цьому етапі ви зможете побачити, як і сотні компаній у світі, що ветерани, люди з досвідом війни — надбання для вашої компанії. Якщо вам вдасться запалити їх своєю місією, та залучити до роботи у команді з високими цінностями, ви здобудете підтримку лояльних колег, які вміють працювати до останнього.

Та вкорінення не настає миттєво. Повернення вимагає часу. Скільки часу? Стільки, скільки буде потрібно. Немає розкладу, дедлайну і КРІ. Кожен ветеран та ветеранка йдуть власним шляхом і долають випробування — кожен свої.

Навчитись жити добре із досвідом війни за спиною — це не чергове завдання зі списку на сьогодні, а процес, який вимагає зусиль, завзяття, розуміння та підтримки. Повернення є важким не тому, що з ветеранами щось не так. А тому, що цей шлях — продовження випробування війною, а не полегшення від неї.

Говорячи слова реінтеграція, повернення, адаптація та інші, ми ніби ховаємо за гучними словами власне нерозуміння: а що ж буває після служби? В найгіршому випадку нам може здатись гарною ідеєю помістити Ветеранів кудись після повернення, де з ними зроблять щось і вони вийдуть звідти цивільними. Реальність не може бути далі від цієї жахливої ідеї.

Ветерани повертаються додому — туди, звідки вони прийшли. Повернення Ветеранів — це природний процес, який відбувається у щоденному живому спілкуванні зі справжнім оточенням, яке ветерани дбайливо вибудовують довкола себе. Бути частиною цього оточення — велика честь.

Роль працедавця — створити якісне робоче середовище для усіх працівників, а зокрема і Ветеранів. Середовище, в якому різні люди з різним досвідом війни відчуватимуть повагу та прийняття, в якому цінності компанії будуть чітко задекларовані, а працівники бачитимуть, якими діями компанія забезпечує ці цінності.

Проте ми закликаємо утриматись від гучних обіцянок та термінових рішень. Будуючи власний підхід до залучення ветеранів до своїх команд, пам’ятайте, що повернення не має дедлайну, а будь-яка підтримка має бути доступна тоді, коли вона необхідна. Ба більше, шлях ветерана може тривати роками, а відтак ваша підтримка має бути стійкою упродовж цього часу, а не лише у найближчий перспективі.

Як не існує двох однакових ветеранів, так і немає однакових команд. Кожне товариство — унікальне, і має власні домовленості про спільну працю.

Пріоритети для ветеранів та ветеранок на цьому етапі:

• Залучити до роботи з новими ветеранами
• Додаткове навчання
• Наставництво

Як компаніям готуватися до повернення ветеранів та ветеранок

З 2020 року Veteran Hub та IREX втілюють проект Praktyka*. Це безкоштовний ресурс для працедавців, які прагнуть покращити свою співпрацю з ветеранами та ветеранками: виробити власну політику, покращити культуру компанії та гідно зустріти ветеранів у цивільному середовищі.

*Praktyka відбувається в межах Програми Реінтеграції Ветеранів за підтримки Державного Департаменту США.

Цьогоріч організація номінувала 14 компаній з найкращими політиками щодо ветеранів та ветеранок до нагороди Дружні до ветеранів: Аврора, Укренерго, Ощадбанк, Фармак, Біосфера, Capgemini, Ciklum, Сільпо, ЕРАМ, Fozzy Group, Starlight Media, Onseo, Soft Serve, Укрзалізниця.

У сфері стосунків і відносин з іншими я думав, що в цій сфері найголовніше, чого потребувалось від людей — це розуміння, це розуміння того, що все було недаремно.

Лише за минулий рік нам вдалось об’єднати понад 60 таких унікальних команд. Разом вони представляють товариство з-понад 650,000 працівників. Серед найкращих рішень, які наші партнери втілили за минулий рік, я звертаю вашу увагу на декілька, які ви можете почати впроваджувати вже сьогодні.

• Будуйте політику щодо ветеранів, людей, які є носіями досвіду служби, бойових дій під час війни, а не лише щодо власних мобілізованих працівників.

Часто компанії, з якими ми працюємо, ставлять за мету підтримати колег, які були мобілізовані, а надалі допомогти повернутись саме їм до роботи в команді.

Чимало наших партнерів подовжують виплати мобілізованим працівникам, зберігають за ними доступ до корпоративного медичного страхування, більшість — надають допомогу з закупівлею спорядження безпосередньо для працівників або й для їхніх підрозділів. Це гідна позиція під час війни.

Тут краще написати: зокрема, ми зафіксували такі та схожі практики у Фармак, Біосфера, Ощадбанк, Carlsberg, Ciklum, EPAM та SoftServe.

Проте, не варто покладати цією підтримкою на ветеранів очікування, або ж, що гірше, обов’язок, повернутись до роботи саме у вашій команді. В реальності, понад 60% Ветеранів АТО/ООС змінювали роботу після служби. І хоча ми звісно не можемо передбачити майбутнє, ці дані збігаються з результатами опитувань в інших країнах.

Ветерани можуть обрати не повертатись до вашої команди після служби, змінити сферу, регіон або піти від вас за кілька років після повернення. І це ок. Одні ветерани підуть від вас, проте їм на зміну прийдуть інші. За кілька років в Україні складно буде відшукати команду, серед якої немає ветерана.

Ваші системні зусилля з підтримки воїнів та ветеранів не будуть марними. Вони стануть запорукою репутації вашої компанії у цьому середовищі. Жоден канал комунікації не працює краще з Ветеранами, аніж відгуки їх побратимів.

• Ветерани, які вже працюють з вами — ваша найкраща підтримка при розробці програм для мобілізованих та звільнених зі служби колег.

Ніхто не розповість вам про роботу всередині вашої компанії краще за ваших власних колег. Існує безліч різноманітних робочих середовищ, кожне з яких має власні виклики для Ветеранів.

Вислухайте історію тих, хто знає ваші процеси зсередини, поставте їм доречні запитання та заручіться їх підтримкою. Ми можемо допомогти вам збудувати процес, але наповнити його сенсом найкраще зможуть ветерани з ваших команд.

Так, наприклад, у компанії Аврора запустили програму наставництва, де досвідчений колега-ветеран надає підтримку новому працівнику-ветерану. Відділ розвитку талантів створив програму в межах якої воїнам допомагають розвивати навички та компетенції, “перекласти” військовий досвід на вимоги корпоративної сфери й розвивати кар’єру.

• Ставтесь до ветеранів з повагою та гідністю, як до людей

Героїзація та возвеличення мають зворотний бік. Те, що допомагає нам сьогодні підтримувати бойовий дух та віру в незламне військо, вже завтра несвідомо надасть нам право оцінювати Ветеранів та ставитись до них інакше ніж до інших. Коли ми виділяємо людей в окрему групу, ми ніби наділяємо себе дозволом питати більше, оцінювати більше, лізти в особисте.

Мені дозволяють бути на роботі собою, зі своїми крінжовими історіями чи піснями, чи співами. Але і те, що я ветеран не робить з мене якогось ідола і коли я перегинаю, то мені про це кажуть і це дає дуже класне відчуття реальності та потрібності.

Не варто запитувати у ветеранів того, що ви б не запитали в іншого незнайомця на співбесіді до вашої компанії або в іншій розмові. Не варто міряти їх відносно інших стандартів у роботі, аніж прийнято у вашій компанії.

Більше про це — в онлайн-курсі.

• Подбайте про родину воїна

Кохані воїнів проходять власний непростий шлях*, і потребують підтримки та турботи на різних його етапах. Дбаючи про родини військових під час та після служби, ми дбаємо також і про самих військових, які обрали нашу колективну безпеку понад добробут власних родин.

Серед ваших працівників також можуть бути ті, хто чекають, навіть якщо військовий не працював із вами. Зверніть увагу на них також.

*Детальніше читайте в дослідженні Шлях коханої воїна.

Моє життя пов’язане із тим, що я чекаю того грьобаного повідомлення, що в нього всьо ок.

Від простої ідентифікації до об’єднання за спільним досвідом, гнучкості у відпустках на час непередбачуваних візитів військових додому або поранень, які неможливо запланувати, до більш серйозних програм корпоративного піклування — заохочуємо вас розбудовувати підтримку для коханих, дітей, матерів та батьків українських воїнів уже сьогодні.

Дбаючи про родини загиблих воїнів, ми також віддаємо найвищу шану їх життєвому шляху та вчинку.

Нова Пошта для родин мобілізованих співробітників та ветеранів організовує сесії з психологами (у тому числі — дитячими, сімейними, спеціалістами з травм).

Юрист компанії надає безкоштовні консультації. Компанія залучається під час пошуку безвісти зниклих воїнів та тих, що потрапили в полон, оплачує послуги зовнішніх агенцій, які спеціалізуються на цих питаннях.

Компанія забезпечує разовою виплатою сім’ї, що втратили на війні захисника чи захисницю та щомісяця підтримують дітей загиблих воїнів, до здобуття ними повноліття, а також надають гранти на навчання.

• Шануйте пам’ять про загиблих воїнів

Щодня українські воїни віддають життя за нашу незалежність. Ті, з ким ми ділили ранкову каву до першої зустрічі, сперечались щодо роботи нового продукту, пропускали дедлайни й щодня перетинались на кухні. Ті, кого назавжди бракуватиме саме вашій команді. Без них ми всі вже не будемо такими ж, як були.

Бережіть ту унікальну, живу пам’ять про ваших особистих героїв, які загинули. Допоможіть своїм командам визнати втрату та навчитись жити далі із пам’яттю про неї.

Компанія Starlight Media розробляє підхід до підтримки родин загиблих колег, зокрема через психологічну підтримку, освітні можливості для дітей. Проте найважливішим команда визначає закарбувати шану для всіх поколінь працівників через публікацію на внутрішніх і зовнішніх майданчиках в діджиталі, створенням окремих сюжетів у пам’ять про загиблого колегу.

• Будуйте зв’язок

Роботодавці — частина великої спільноти, яка чекає на Ветеранів удома.

Пам’ятайте, що працевлаштування Ветеранів — це не благодійна програма вашої компанії. Це нагода не впустити талановитого колегу через необдумані перепони та бар’єри.

Ви не можете і не мусите забезпечити усю можливу підтримку ветеранам на їх шляху. Робіть те, що логічно саме для вашої компанії. Ваша роль — не розподілити блага. Ваша роль — надати гідну мету, та переконатись, що ветерани мають рівні можливості всередині компанії.

Будь-яка робота — це передусім товариство людей, об’єднаних спільною працею. Працею, яка забезпечує їхнє життя, а, в кращому випадку, також допомагає слугувати власному відчуттю покликання. Ветерани живуть своє життя та йдуть своїм шляхом самостійно, але вони не йдуть наодинці. Ваша роль важлива. Дякую вам за неї.

Раніше ми розповідали, як долучитися до збору на теплий одяг для військових.

Головне фото: Veteran Hub

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.