Вісник Апокаліпсиса чи повсякденна частина життя? Як ШІ працює в Україні та чи може він становити загрозу

Штучний інтелект — одна з найбільш контроверсійних тем сучасності. Попри низку переваг від використання цієї технології, є також і достатньо ризиків, пов’язаних з недобросовісним використанням. 

Згідно з опитуванням Центру Разумкова 2023 року, 34% українців не знають, що таке ШІ. На думку 24% опитаних, вони добре знають про цю технологію. Ще 42% мають приблизне уявлення.

34% погоджуються, що цю технологію потрібно контролювати та обмежувати її використання. 32% громадян вважають, що обмежувати використання не варто.

Тож яке майбутнє штучного інтелекту в Україні та що потрібно, аби передові технології приносили відчутний результат для вітчизняної науки та інших сфер? Про це розповіли науковиці Євгенія Сулема, Наталія Стасюк та Антоніна Бондарчук для ELLE. 

Майбутнє ШІ в Україні 

Україна має дуже амбітні цілі щодо штучного інтелекту. Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров нещодавно заявив: Україна має очолити тренд ШІ у світі. Розуміти, що відбувається, швидко реагувати та мати власну стратегію. 

Українці вже застосовують штучний інтелект в медицині, кіноіндустрії, геймінгу, навчанні та на фронті. Наші фахівці, які використовують ШІ, відомі й за кордоном.

Наприклад, український стартап Respeecher створює голоси для Голлівуду. А розробки проєкційної навігації з використанням технології колишнього українського стартапу Apostera можна зустріти в автомобілях світових компаній. 

Нині в Україні над штучним інтелектом працюють багато вчених у різних напрямках. Зареєстровано кілька десятків компаній, що займаються розробкою моделей ШІ в Україні. До того ж в нашій країні з’являються наукові парки, зокрема Academ.City на базі НАН України.

Це аналог Кремнієвої долини, створений під впливом наукового парку Adlershof у Берліні. Він має амбітну мету підштовхнути ШІ, біотехнології та зелену енергетику стати тими важелями, які дозволять в Україні побудувати інноваційну економіку, що базується на знаннях. 

Читати на тему

Ми станемо непотрібні? Які професії скоро може замінити штучний інтелект, а кому не слід цього боятися

Нас що, замінять роботи і нові технології? Читай, які професії можуть зникнути, а які будуть потрібні завжди — читай у матеріалі.

Штучний інтелект, що готуватиме каву — що відомо про нову технологію мульсемедіа 

Докторка технічних наук, завідувачка кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем Київського політехнічного інституту Євгенія Сулема каже, що для неї ШІ є інструментом, який робить програмне забезпечення людяним. 

Наразі вона займається мульсемедіа (від англ. mulsemedia — MUltiple SEnsorial media) — це концепція, яка ґрунтується на тому, що людина сприймає набагато більше модальностей або типів інформації, ніж вони зазвичай використовуються в комп’ютерних системах. 

Мультимедійні інтерфейси потрібні для того, щоб зробити взаємодію людини й комп’ютерної системи більш природним:

— Уявіть, що ви не натискаєте кнопку на кавоварці, а просто кажете щось на кшталт “хочу смачного лате” — і отримуєте бажане. При створенні таких інтерфейсів без ШІ неможливо обійтись, бо потрібно розпізнавати голос чи зображення, інтерпретувати зміст команди тощо. І, врешті, цифрові двійники — це віртуальні моделі, які є по суті цифровою копією реального об’єкта, — пояснює вона. 

На її думку, ШІ в Україні має хороший старт та багато потужних колективів, які працюють з цією технологією. Тому слід очікувати нових проривних рішень, а отже і застосувань, що торкнуться практично кожного користувача комп’ютерної техніки.

Ще одна технологія, над якою Євгенія активно працює —  це застосування технології цифрових двійників у медицині. Раніше вони застосовувались для моделювання технічних об’єктів. Але зараз вони хочуть залучити ці підходи для моделювання органів людини.

— Наразі намагаємось просунутись у створенні цифрового двійника ЛОР-органів. Працюємо разом з лікарями, щоб створити технологію моделювання, яка буде дійсно корисна для планування хірургічного лікування пацієнтів.

Читати на тему

Діагностувати рак допоможе штучний інтелект: як розробка працюватиме в Україні

Штучний інтелект допоможе діагностувати рак в українців: що відомо про нові методи дослідження онкології.

Як Україні стати передовою державою в технологіях 

Докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту біології клітини Національної академії наук України Наталія Стасюк вважає, що для стрімкого розвитку науки в Україні перш за все потрібно, щоб закінчилася війна. 

Наступним кроком має бути відповідна політика держави, щоб стимулювати вчених, які покинули Україну, повернутись назад:

— Для цього мають бути забезпечені відповідні умови праці. Загальновідомо, що ще до початку війни становище української науки було дуже непростим. Відсутність фінансування з боку держави призвела до того, що велика кількість вчених виїхали за кордон, оскільки наукові дослідження неможливо виконувати без коштів на закупівлю необхідних реактивів та обладнання. 

А технічна тренерка Grid Dynamics Антоніна Бондарчук додає: слід почати з реструктуризації освіти, залучити молодих і мотивованих викладачів, повернути віру студентів в освіту. 

Окрім цього, розробити бренд науки в Україні, залучити інвестиції — хай це буде престижно, як і в усіх розвинених країнах, щоби не було проблем зі спеціалістами та доступом до наукових ресурсів, — впевнена вона. 

Вона також вважає, що обмін викладачами між університетами за кордоном теж дав би потужні результати, адже більшість університетів уже мають сітку кафедр, що співпрацюють по всій Європі й не тільки. 

Також, на її думку, хоч ШІ не широко розповсюджений в житті пересічних українців, але потенціал для розвитку технології є, для цього лише потрібен час. 

— Наразі це не в пріоритеті. Куди важливіше, що розвиток AI military в Україні є зараз доволі успішним трендом. Наприклад, технологія компʼютерного зору, що використовується у дронах для розпізнавання ворожої техніки.

Unsplash

Як українці використовують штучний інтелект та чи становить він загрозу

Освітня лабораторія Projector AI Lab опитала працівників 150 українських компаній, як саме вони використовують ШІ, та що, на їхню думку, є перевагами та недоліками інструменту. 

До переваг найчастіше відносять прискорення темпу роботи (44%) і допомогу у творчості (18%).

Найбільше використовують штучний інтелект дизайнери: 65% опитаних вказали, що в їхніх компаніях ці творчі спеціалісти вже перейшли на нові технології. 

На другому місці копірайтери (52%), представники маркетингу і PR (49%), керівники команд (39%) та інженери-розробники (21%).

Часто штучний інтелект називають головною загрозою XXI століття, побоюючись, що одного дня він витіснить людський розум з усіх сфер життя. 

Антоніна Бондарчук впевнена, що коріння проблеми — у непоінформованості. Адже важко не повірити в апокаліпсис, спровокований ШІ, якщо про це голосять звідусіль. 

Однак підняти обізнаність населення про функції ШІ можна з простих уроків у школі та з підкреслення допоміжної функції технології.

Євгенія Сулема не поділяє думки, що ШІ колись зможе протиставити себе людині й почати діяти проти неї. В основі розробки лежать алгоритми, що копіюють спосіб, в який людина ухвалює рішення: 

— Не може копія чогось стати ліпшою за оригінал. У людини, окрім знань і способів їх застосування, є ще інтуїція, що робить нас творчими, а це означає, що людина завжди знайде новий шлях розв’язання будь-якої проблеми. 

Докладніше про те, як ШІ вплине на ринок праці ми розповідали в нашому матеріалі. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.