Під час розлучення батьків найвразливішими є діти, які переживають розрив родини. В ідеалі мати й батько мають ставити найкращі інтереси дитини на перше місце. Але потреби дітей змінюються в міру дорослішання.
На жаль, під час узгодження графіків опіки потреби дитини часто ігноруються. Іноді вона почувається безпорадною та вважає, що її думка не має значення.
Psychology Today міркували над тим, як зробити спілкування обох батьків з дитиною після розлучення щасливим та повноцінним.
Як часто розлученим батькам варто переглядати умови спілкування з дітьми
Розлучення пар з дітьми супроводжуються створенням планів, де житимуть діти та коли проводитимуть час з кожним з батьків. Процес узгодження домовленостей про опіку часто є дуже складним.
Як результат, юридична угода, якої колишнє подружжя зазвичай досягає, регулює щоденний ритм і розклад дітей аж до 18 років. Хоча те, що підійшло б малюкові, може не підійти підлітку.
Уяви 13-річну дитину, яка хоче проводити більше часу з друзями на вихідних. Але через розлучення батьків вона проводить цей час з батьком, який живе в іншому місті.
Зіткнувшись з такими дилемами, діти в розлучених сім’ях часто пригнічують власні потреби, щоб зменшити конфлікт з батьками або між ними. Навіть коли діти хочуть висловитися та попросити про зміни у графіках, їхні голоси не мають юридичної ваги.

Unsplash
Хоча Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини стверджує, що діти мають право на змістовну участь у рішеннях, які їх стосуються, дорослі, керуючись своїми уявленнями, часто утримують дітей від ухвалення рішень про опіку.
Але прийняття певних видів відповідальності за власне життя є дуже важливим для добробуту дитини. Як тільки діти досягають віку семи років, варто давати їм більше простору для ухвалення рішень.

Що можна зробити
Щоб життя і дитини, і батьків після розлучення було комфортним, всі плани щодо виховання варто обов’язково переглядати кожні два роки, радять експерти.
До розмови також можна залучити юриста. Обговорення слід записати, щоб переконатися, що на дитину не чинили тиску та не ставили навідних запитань. Не треба змушувати дітей висловлювати свої вподобання, а слід попросити висловитися, якщо вони цього забажають.
Багато дітей відмовляються, оскільки вони дуже не хочуть завдавати болю батькам. Але іноді потреба захищати свої інтереси переважує ці страхи.
Якщо вони все ж таки висловлюються, їхні побажання слід поважати у тому вигляді, у якому вони були озвучені, а не так, як їх інтерпретують дорослі.
Юрист повинен зустрітися з усіма членами сім’ї, індивідуально та групою, щоб переконатися, що побажання дитини будуть враховані. Дехто побоюється, що ця система призведе до маніпуляцій з боку батьків. Але зазвичай відбувається протилежне.

Unsplash
— Діти можуть розрізняти підкуп та маніпуляції, а також повагу, розуміння та задоволення своїх потреб, — стверджує сімейна психологиня Рут Бетельхейм.
Втім, навіть після вислуховування дітей план опіки все одно краще оцінити, аби переконатися, що він включає домашні та шкільні потреби, стосунки з однолітками тощо.
Часто після розлучень діти не хочуть спілкуватися з батьком. Ми розповідали, у яких випадках може виникнути таке ставлення.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!