Коли ми когось любимо, то можемо засипати цю людину компліментами, не зважати на якісь недоліки і казати: “Ти найкращий! Найкраща!” Хоча іноді насправді ми так не думаємо, і все ж бачимо те, що людині варто було б у собі змінити. Те саме стосується і наших друзів та близьких!
Однак ми не хочемо здатися грубими, втратити чиюсь увагу та прихильність, а тому можемо вдаватися до певного підлабузництва. Як надмірне бажання догодити комусь може насправді впливати на стосунки? Розповіли The New York Times.
Вони мене недолюблюють: звідки береться це відчуття
Якщо ти помічав/-ла за собою схильність до підлабузництва, приємних фраз заради догоджання — варто припинити це робити. Така поведінка може спровокувати в тебе відчуття невпевненості у собі, яке з часом зростатиме і знижуватиме твою самооцінку.
Психотерапевтка з Сан-Франциско Мег Джозефсон розповіла, що колись мала клієнтку, яка була переконана, що всі її ненавидять і позаочі насправді ставляться погано. Доказів, що це так, у неї не було. Цю ж закономірність психотерапевтка відстежила в себе та інших клієнтів.
Відчуття, що нас недолюблюють може з’являтися навіть після повідомлень без смайликів чи “не в тій інтонації”, після того, як хтось нас не побачив чи не привітався, і ще з сотні причин, які ми собі додумали. Це укол невпевненості, який змушує нас думати, що ми втратили повагу, любов і гідне ставлення від когось без причини.
Психотерапевтка опублікувала таке повідомлення у соцмережах: “Усе гаразд, вони не зляться на тебе таємно”. Тисячі людей поділилися, що часто також відчувають цей страх, а потім мучать себе подібними думками.
Фото: Unsplash
До чого тут підлабузництво
Лікар почала аналізувати, звідки у людей береться відчуття, що їх недолюблюють. Вона прийшла до думки, що немалу роль грає підлабузництво. Найчастіше наша нервова система, коли відчуває небезпеку, може діяти за одним з трьох сценаріїв: бий, біжи або замри.
Та улесливість, вважає психотерапевтка, може ставати реакцією на стрес номер чотири. Психолог Піт Уокер описав цю концепцію як таку, що улесливість може ставати захисною реакцією, яка сформувалася в дитинстві у відповідь на травму. Вона передбачає те, що дитина хотіла максимально догодити батькам, коли її насварили. Це перекочувало у доросле життя.
Тож коли ми відчуваємо стресову ситуацію або неприємність із думкою, що хтось нас не любить, намагаємося поліпшити ставлення до себе всіма способами. Це і є підлабузництвом.
Дослідження цього явища перебувають на початковій стадії. Улесливу поведінку щодо інших розглядають як реакцію на міжособистісне насильство, форму дисоціації та покірну реакцію, спрямовану на уникнення конфлікту.
Та поки недостатньо даних, аби вважати підлабузництво нервовою реакцією.
Ті, хто з усіх сил намагається стати корисними та приємними для інших, потенційно відчувають майбутню загрозу чи користь від цих людей. Це також йде від родинних стосунків, де, наприклад, увагу та похвалу батька потрібно було “заслужити” чи підлаштуватися під чийсь настрій.
Те саме може і відбуватися на роботі. Якщо ми бачимо керівника не в тому настрої, намагаємося його покращити, аби не потрапити під роздачу негативу. Це також є формою підлабузництва. Подібна улесливість може бути вигідною людям не лише в кар’єрі, а й у питаннях фізичної безпеки, фінансової забезпеченості тощо.
Але в тих, хто застряг у цій реакції, імпульс бути пильним до погроз і емоційно контролювати оточуючих перебільшений, і це виливається в ситуації, коли ми насправді в безпеці, але наше тіло думає, що це не так.
Як перестати думати, що всі навколо тебе не люблять
Аби допомогти людям, яких гризуть думки, що їх недолюблюють, психотерапевтка Мег Джозефсон дає три ключові поради.
- Не думай автоматично про те, що ти зробив/-ла щось не так.
Лови ці думки та став собі питання: “Чи є правдою те, в чому я себе зараз переконую?”, “Поведінка цієї людини справді дивна чи мені могло здатися?”, “Чи можуть бути у цієї людини власні причини відстороненості: стрес, багато справ, поганий настрій?”
Це не означає, що люди ніколи не будуть на вас злитися. Але корисно зупинитися і нагадати собі, що ваш тривожний розум обманював вас у минулому.
- Перевір, чи не вдаєшся ти до підлабузництва, аби змінити чиєсь ставлення до себе.
Проаналізуй свої дії щодо конкретної людини. Чи були в них спроби здатися кращими? Сподобатися? Викликати до себе прихильні відчуття? Припини казати людям приємні речі, якщо насправді так не думаєш і хочеш цим позитивного ставлення до себе.
Однак якщо людина спілкується з тобою методом пасивної агресії і не ділиться з тобою нічим, тобі не варто докладати зусиль, аби вгадувати, про що саме думає ця людина.
Фото: Unsplash
- Зроби чесне спілкування своєю метою.
Поступово відмовся від улесливих речей та брехні, аби порадувати іншу людину. Роби такі компліменти, які не будуть обманом. З людьми, від яких відчуваєш безпеку, можна бути прямолінійними. Можна поділитися з ними своєю проблемою і попросити про пораду/допомогу.
Не використовуй “брехню на благо”. Така тактика може зміцнити стосунки з кимось лише на короткий період, поки інша людина не дізнається правду.
Час від часу наша напруга сягає піку, і під час сварки ми можемо сказати щось таке, про що потім пошкодуємо. Вікна-Новини розповідали, що ніколи не можна говорити під час сварок.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!