Наслідки підриву Каховської ГЕС

Фото Pexels

Осягнути весь масштаб шкоди, яку заподіяла Росія Україні у цій війні, здається, неможливо. Окрім смертей та руйнувань, окупанти вчиняють катастрофи техногенного масштабу.

2023 року російські військові підірвали зсередини Каховську ГЕС, внаслідок чого понад 18 кілометрів кубічних води ринули на села та міста України. Журналісти Kyiv Independent раніше оприлюднили розслідування, в якому дали можливість висловитися тим, хто постраждав від трагедії.

Водночас про масштаб лиха для природи написали в дослідженні Science. Зокрема, автори зазначають: руйнування дамби в червні 2023 року призвело до вивільнення забруднювачів, які накопичилися осадом у водосховищі. Ці речовини можуть поширюватися під час майбутніх повеней.

Згідно з дослідженням, науковці заявили: підрив Каховської ГЕС оголив дно водосховища, де роками накопичувалися шкідливі речовини.

— Хоч увага засобів масової інформації була зосереджена на безпосередніх наслідках підриву для суспільства, політики та економіки, наші результати показують, що токсичне забруднення в нещодавно відкритих відкладеннях колишнього дна водойми створює довгострокову загрозу прісноводним і морським екосистемам, яку не враховують, — зазначили науковці.

Руйнування Каховської греблі призвело до катастрофічного осушення водосховища, повені вниз за течією та забруднення прісної води та морського середовища.

Зокрема, окрім загибелі жителів води та суші, йдеться про масивний прісноводний шлейф, який, безсумнівно, вплинув на морське життя в північно-західній частині Чорного моря.

Та дослідники звертають увагу на інші, наразі менш помітні наслідки.

До трагедії дно водосховища було вкрите осадом товщиною від 0,3 до 1,5 м, який майже повністю складався з дрібного мулу, розмитого береговою лінією. Нині цей мул потрапляє у водойми України, його також будуть вимивати дощі.

Читати на тему

Зникають оспівані родючі поля: як підрив Каховської ГЕС вплинув на агросектор України

Читай, які наслідки підриву Каховської ГЕС для українських полів.

Як це вплине на Україну: коротко- та довгострокові наслідки

До короткострокових наслідків науковці також віднесли погіршення якості води в Дніпро-Бузькому лимані та в північній частині Чорного моря.

Через це також знизилася солоність води в Одесі, паралельно підвищувалася концентрація азоту та фосфору. Ці фактори спричинили зниження популяції мідій у деяких місцях на 50%.

— Уламки вимитих рослин і сміття розтяглося вздовж 250 км берегової лінії. Загальна біомаса рослин, перенесених повінню, склала 1600 тонн.

Наші результати показують, що осушення водосховища оголило 83,3 тисячі тонн високотоксичних важких металів (Pb, Cd, Ni), які містилися в осаді. Під час підриву менш як 1% вивільнилося, важкі метали можуть потрапляти у водойми через ерозію і сезонні повені, — додали у дослідженні.

МВС

Також там зазначили, що забруднювальні речовини включають важкі метали, такі як азот і фосфор. Деякі важкі метали розподілені рівномірно, але показники деяких, такі як Zn (Цинк), локально підвищені поблизу Нікополя.

Нерозкладні важкі метали можуть нашкодити нервовій системі, порушити функціонування ендокринної системи та викликати вроджені розлади.

Усі забруднювачі, які осіли на дні, можуть накопичуватися в різноманітних організмах, проходити харчовий ланцюжок та потрапляти від рослинності до тварин і людей. Наслідки можна порівняти з дією радіації, — пояснила одна із провідних дослідниць Олександра Шумілова.

Вчені припускають, що протягом п’яти років територія осушеного водосховища досягне біорізноманіття, еквівалентного 80% від стану екосистеми до того, як росіяни зруйнували ГЕС.