Поки чоловіки захищають країну на фронті, жінки тримають тил — і часто роблять це одночасно з роботою, батьківством, волонтерством та намаганням не втратити себе.
В умовах війни вони не просто пристосовуються — вони беруть на себе більше, ніж будь-коли. І мова не лише про побут чи підтримку родини. Йдеться про нові професійні ролі, лідерство, карʼєрні амбіції й внутрішню трансформацію.
Щоб побачити, як саме змінюється жіночий досвід в Україні, Gradus Research разом із Biasless уже втретє провели дослідження Пульс жіночого самопочуття.
У фокусі — жінки віком від 18 років. Вони відповіли, що відчувають, з якими барʼєрами стикаються, що їх тримає, і що допомогло б рухатися вперед.
Чи змінились жінки за часи війни
За останні два роки кількість жінок, які відчувають постійний стрес, зросла до 47% — це на 8% більше, ніж у 2023-му. На фоні цього 45% жінок відзначають погіршення здоровʼя. Але попри це, лише 3% отримують належну психологічну допомогу.
Джерел стресу багато, але серед найпоширеніших — турбота про здоровʼя (52%), хатні справи (41%) та догляд за рідними (32%). Усе це — на тлі постійного фону небезпеки, нестабільності та новин, які щодня нагадують, що “нормальне життя” досі під питанням.
І попри це, 60% респонденток кажуть, що їм вдається поєднувати роботу й особисте життя. Це на 10% більше, ніж торік.
Майже половина жінок заявили про готовність брати на себе більше на роботі: зростати в карʼєрі, обіймати керівні посади, впливати на зміни.
Що заважає карʼєрі
49% респонденток назвали головною перешкодою для розвитку війну. 40% — економічну нестабільність. Серед особистісних барʼєрів жінки вказують на брак впевненості (35%), рішучості (30%) і знань (20%).
20% опитаних уже мають чи мали досвід у традиційно “чоловічих” сферах: це ІТ, технічні спеціальності, B2B, аварійне реагування чи керівні ролі в технічних напрямах. 76% не мали стосунку до цих спеціальностей.
Проте більшість жінок готові потенційно заповнити дефіцит кадрів — 84% з них оцінюють свій потенціал як високий або помірний.
Головна перепона — поєднання професійного розвитку з доглядом за дітьми, батьками, родиною. У молодших жінок більше емоційних барʼєрів: 51% відчувають дискримінацію, 41% — страх осуду, ще 41% — тиск з боку суспільства. Старші жінки (55+) більше говорять про відсутність підтримки роботодавців, доступу до навчання та складнощі в організації побуту.
Що допомогло б рухатись уперед
Респондентки чітко називають, що їм потрібно для старту або перезапуску:
- доступ до безкоштовних курсів;
- гнучкий графік;
- підтримка на роботі.
Це конкретні інструменти, які дадуть жінкам змогу вийти на новий рівень.
Засновниця Biasless Ірина Рубіс коментує:
— Ця хвиля дослідження показала нам, що попри виклики, жінки починають більше цінувати себе, визнавати власні силу й потенціал. Вони готові брати своє — і в відповідальності, і в грошах, і в можливостях.
Часто жінкам бракує проактивного заохочення з боку роботодавців, кращої комунікації про рольових моделей, можливості та справедливої (читай “рівної з чоловіками” оплати праці).
— Вже зараз ми бачимо потребу в доступі до безкоштовного навчання та якісної психологічної підтримки. Роботодавцям варто розглянути питання про встановлення гнучкого графіка та заохочення для жінок, які попри своє надмірне навантаження турботою про сімʼю та власне здоровʼя прагнуть працювати та допомагати країні, — додає Євгенія Близнюк, СЕО Gradus Research.
За час повномасштабної війни українки довели, що здатні бути хорошими лідерками, про них говорять у світі, їх відзначають нагородами та дякують за їхню роботу. Ми зібрали портрети жінок-лідерок, що впливають на соціальний розвиток та підтримку під час війни.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!