Аліна Михайлова про жіночий рекрутинг та домагання у війську

Військова та керівниця медичної служби Ульф батальйону Вовки Да Вінчі Аліна Михайлова розповіла Маші Єфросиніній про жіночий рекрутинг та потребу мобілізації, домагання у війську та якою має бути підготовка цивільних. Читай найцікавіше з інтерв’ю в матеріалі.

Чи потрібна мобілізація жінок

На запитання, чи буде жіноча мобілізація, Аліна Михайлова відповіла так:

Я думаю, що ні. І це не тому, що в нас немає в цьому потреби, а тому, що це велике політичне рішення, як, власне, політичним рішенням є проголошення загальної мобілізації.

Аліна Михайлова зауважила, що попри відсутність жіночої мобілізації, багато жінок приходить на рекрутинг у батальйон Вовки Да Вінчі. У середньому це жінки 20-35 років.

Дуже багато дівчат подавалися і на штурмові посади, але це не розглядалося. Але, наприклад, є діловоди, медики. Є дуже багато посад логістів — це ті люди, які забезпечують можливість батальйону існувати будь-де.

— Одна з причин мотивації, про яку ми питаємо у дівчат, — це те, що їхній чоловік або друг був поранений, загинув чи зник безвісти. Зараз дівчина мені писала, їй 30 років, а в неї безвісти зник чоловік в моїй бригаді, і вона до нас попросилася.

Вона каже: “Я за фахом кухар, але можу бути будь-ким! Просто візьміть, бо я хочу бути корисною”. Це мотивація не помсти, а замінити свого чоловіка в тих умовах, де він був.

Домагання в армії

Аліна Михайлова каже, що жінкам у війську важливо вміти розставляти власні кордони. Вона вирішила проводити для жінок у своєму батальйоні такі лекції. Питання домагань, каже військова, є в будь-якій площині.

Проте, якщо це військовий, командир підрозділу чи військовий, який користується своєю посадою — важливо говорити про це. Аліна додає, таке може трапитися і з чоловіками.

— Армія — це максимальний зріз суспільства. Коли всі говорять, що в армії — сонечки, зайчики, то я вам скажу, що в армії є люди, які сиділи за вбивство, зґвалтування, і пішли до війська, або їх забрали туди.

Читати на тему

Війна залишить плеяду нових героїв: режисер Любомир Левицький про особисті втрати та фільм Ми були рекрутами

Еліта — це насправді ті люди, які віддають сьогодні свої життя, кров і все, що мають, та при цьому не просять нічого взагалі на заміну, — – каже режисер.

Після перемоги суспільство має підлаштовуватися під військових

— У нас буде стільки військових, що цивільних не залишиться. До частини цих військових після перемоги ми можемо долучити сім’ї загиблих, вони так чи інакше травмовані цією війною.

Маша Єфросиніна вважає, що українцям потрібні правила, які ми маємо зробити базовими — мінімум не ховати очі, вміти дякувати військовим. Аліна додала, що поки в країні й близько не видно загальної демобілізації. Але коли демобілізація відбудеться, то вона не виходитиме з дому.

Чомусь це так уявляється, що всі повернуться з війни й будуть суперактивними, щось вимагати. Ні, люди настільки втомлені! Я хочу бути постійно вдома, бо ти живеш у колективі 24/7.

На думку Аліни Михайлової, після повернення військові уникатимуть людей, адже захочуть мати особистий простір. Тож цивільним варто давати військовим таку можливість, вміти їх зрозуміти.

А також треба узяти до уваги, що травматичний досвід буде у всіх, а не лише тих, хто на нулі — хто повідомляє родинам про загибель військових, організовує поховання, водії, люди, які збирають обвуглені тіла тощо.