Передавали українські вірші через трубу у туалеті: азовець Валерій Горішній про пережите у полоні

Полон у росіян — це про тортури задля забави окупантів, знущання, абсолютне недотримання жодних конвенцій та базових прав людини. Є військові, яких росіяни ненавидять особливо сильно. Це — бійці Азову, для яких потрапити у полон РФ часто дорівнює смерті.

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Валерій Горішній в інтервʼю Голосу Америки розповів про пережите, катування військовополонених і спогади, які виникають при зустрічі з представниками РФ. 

Переповідаємо тобі далі найцікавіше — читай у матеріалі Вікон.

Проводив бій очима

Валерій Горішній повернувся з російського полону під час 57 обміну 14 вересня 2024 року. За тиждень після цього він відсвяткував свій 28 день народження.

Зараз його особа є впізнаваною, зокрема військовий зміг у січні 2025 року поїхати до ООН та виступити з розповіддю про пережите у російському полоні.

— Там же були представники Росії. Які почуття?

— Дуже важко висловлювати свої думки щиро, бо на мені лежить величезна відповідальність — адже рівень виступу сягнув ООН. Та я не міг говорити все, що думаю. Я з ними не контактував.

Але інколи я спеціально проводив бій поглядів, як у боксерів. Просто довго дивився в очі цим людям, і в голові пролітали спогади з полону.

Я втратив трьох найкращих друзів, і ще більше сотні тих, кого я знав. Ці люди загинули у Маріуполі або у полоні, — каже Валерій.

Він додає: після пережитого, бачачи захисників всього цього варварства — виникає лише одне бажання.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Друг "Ярило" 🌞 (@jarilo4308)

Під час свого виступу Валерій разом з іншими свідками розповідали про умови перебування в російському полоні. Згодом їм також вдалося поспілкуватися більш неформально та показати заступнику Генсека ООН свідчення та фото інших бійців, що пережили полон.

— Їхній стан одразу після полону… це шкіра й кістки, ноги гнили… Я сподіваюсь, що ця їхня глибока стурбованість переросте хоча б у покращення умов перебування військовополонених, якщо не в їхній великий обмін, — висновує військовий.

Валерій Горішній переконаний: Україна, яка йде європейським шляхом, ніколи не порушує прав військовополонених. В Азову теж є свої правила: навіть тоді, коли було скрутно з їжею та водою, вони ділилися з російськими полоненими у Маріуполі такою ж кількістю, яку могли їсти самі.

Читати на тему

Полон — смертний вирок: ООН фіксує масові страти українських військових

ООН зафіксувала 79 страт українських військовополонених РФ.

Як росіяни ставляться до Азову в полоні

— До азовців у полоні є особливе ставлення?

— Авжеж. Вони були шоковані нашим спротивом у Маріуполі. Статистика втрат говорить про одного нашого загиблого на десять мертвих росіян. Це при тому, що ми воювали стрілецькою зброєю.

Через це вони плекають до нас величезну агресію.

— Як ставляться російські військові?

— Коли ми виходили з заводу, саме військові російські ставилися до нас із шаною. Вони казали: “Хлопці, ви дуже класно воювали, повага вам”.

— Ви говорили про пережиті за два роки полону тортури. Яка була їхня мета?

— Напевно, 60-70% це були знущання заради знущань. Це приносить їм задоволення. І ці люди мають сімʼї, дітей. Я чув, як ніжно вони говорили до своїх дружин, а ще кілька хвилин тому — били тебе струмом по геніталіях.

Звісно, є тортури з метою отримання якоїсь інформації. Також часто їх застосовують, щоб повісити на людину справи про злочини, які самі ж росіяни чинили у Маріуполі, — пояснив військовий.

Валерій — викладач англійської мови. І навіть у полоні він навчав своїх побратимів англійської граматики. Хоч робити це було — небезпечно.

— У непомітних місцях ми роздовбували стіну, щоб дістати з неї шматок крейди. Просто на стіні розписував Present Simple, Present Continious. Був у нас побратим, який так само викладав нам польську мову.

Ось так нишком від наглядачів ми вчили англійську і польську, передавали одне одному українські вірші — через трубу у туалеті, яка була спільна в обох камерах.

Стукали тихенько — алло, алло, — нам відповідали, і так передавали, — ділиться Валерій Горішній.

Він додає, що це дуже надихало та давало сили, бо якби вони сиділи й геть нічого не робили, то могли зійти з розуму.

Раніше ми розповідали тобі історію морпіха Юрія Пилипея, який пережив тривалий полон і зараз розповів про катування та ставлення росіян до українських військових.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!