Кухарка з Полтави стала учасницею 30-ї антарктичної експедиції

Полтавка Олена Лещенко колись не любила мити посуд і чистити картоплю. А тепер вона щодня годує науковців в екстремальних умовах.

Вона займається приготуванням страв для команди на станції Академік Вернадський, милується пінгвінами у вільну хвилину, а в її телефоні — відео з китом!

Ще кілька років тому вона й гадки не мала, що стане частиною української антарктичної експедиції. Але іноді мрії, навіть дуже давні, пробиваються крізь будь-які льоди.

Жінок в Антарктиду не брали

Як розповідає ЗМІСТ, ідея про подорож на край світу з’явилася в Олени після телевізійного сюжету про Антарктиду. Її вразили білі простори та сувора краса материка. Але одне довгий час зупиняло: жінок у полярні експедиції не брали майже два десятиліття.

Навіть деякі лікарі дозволяли собі стверджувати, що організм жінки не пристосований до умов Антарктики.

Про це згадав директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Усе змінилося у 2018 році, коли конкурс відкрили для жінок. Відтоді Олена щороку подавала заявку. І лише у 2021 році її вперше взяли до сезонної експедиції. А у 2025-му — до повноцінної річної.

Читати на тему

Антарктида “позеленішала”: що відомо про аномальне явище та яких наслідків чекати

Розповідаємо, що вдалося з’ясувати вченим щодо можливих причин та наслідків появи рослинності на континенті, де завжди переважали тільки лід і голі скелі.

11 діб повернення додому

Після першого антарктичного досвіду у 2021 році Олена вирішила, що повернеться обов’язково. Тоді вона провела на станції лише кілька місяців. Дорогу додому згадує з особливим трепетом.

— Це були 11 незабутніх діб! Вода, повітря, земля. Морська хвороба, прогулянки ранковим Пунта-Аренасом та зустрічі чудових світанків.

30 годин без сну і довгоочікувана зустріч з рідними!

У 2025-му мрія стала реальністю вдруге.

Добре, їдь

Перед відправкою до Антарктиди родина Олени, чоловік та донька, була шокована. Хоч до короткої експедиції ставилися спокійно, цього разу не повірили одразу. Думали про це довго, проте згодом дозволили їй поїхати.

— Добре, їдь, бо ти все одно не заспокоїшся.

8 березня вона вирушила в дорогу: автобусом до Польщі, потім літаками до Південної Америки, а далі — криголамом Ноосфера через протоку Дрейка. Шестиденна морська подорож стала випробуванням для деяких полярників, та Олена витримала.

Кухня на краю світу

Тепер Олена — єдина кухарка на станції Академік Вернадський. Її день починається о 7 ранку, а закінчується о 20:00. Вона готує обіди та вечері, слідкує за запасами, вигадує нові страви та дбає, щоб полярники харчувалися не тільки поживно, а й смачно.

— Годувала зимівників усім, чим тільки придумаю! Вони не вибагливі… Один морський біолог не їсть рибу, інший — м’ясо. Завжди в холодильнику знаходила якусь заміну.

У меню — борщ, тефтелі, котлети, гуляш, ризотто, салати з імпровізації. А ще — справжні домашні пироги, кекси та хліб.

Коли кухня — твій тил, а пінгвіни — сусіди

Попри зайнятість, Олена знаходить час для себе. У вільну хвилину вона виходить на прогулянку до субантарктичних пінгвінів або спостерігає за морським леопардом на айсбергу. А першого ж вихідного вирушила на материк — і побачила кита.

Погода на станції постійно змінюється: від +4° до -4°, вітер, дощ, сніг. Але це не лякає. Бо навіть у люту негоду на станції працює бар Фарадей, бібліотека, фільми, інтернет і команда, з якою вже встигла поріднитися.