Фото Facebook, Unsplash 13 вересня з російського полону повернулися 49 українців. Серед них була 26-річна кримська татарка Леніє Умерова. Її росіяни захопили у полон під час перетину кордону Грузії у 2022 році. Вона намагалася дістатися Криму, щоб провідати онкохворого батька. Росіяни звинуватили дівчину у шпигунстві, за яке карають обмеженням волі до 20 років. Дівчина розповіла в інтерв’ю Укрінформу про російський полон, і як можна допомогти тим, хто там лишається. Арешт і його усвідомлення У російських в’язницях дівчину тримали 1 рік 9 місяців. Після звільнення полонені потрапляють на реабілітацію. Леніє найперше була потрібна допомога психолога. Вона і досі відновлюється. Зі мною більше психолог працював, тому що я потребувала, перш за все, соціалізації. Більшість часу з цих року і дев’яти місяців я перебувала в одиночній камері, тож попервах було важко спілкуватися з людьми. Минуло півроку від затримання, перш ніж дівчина дізналася, що саме їй “інкримінують”. У московському відділку ФСБ показали лист зі звинуваченнями. Усі вони суперечили одне одному і не були логічними. Я читаю і розумію, яке це безглуздя. Було відчуття, що це все нереально… Що це якась книга Орвелла чи Аліса в Країні див. (…) Мені знадобилося 1-2 місяці, щоб я насправді зрозуміла, за що мене збираються “судити”. Сівши до в’язниці у 25, вона мала б вийти звідти у 45 років. Боячись такої долі дівчина написала листа президенту Зеленському, невдовзі дізналася, що про неї говорять у світі. Що допомагало триматися в ув’язненні Згодом, коли її перевезли у Північну Осетію, відчула, що ставляться суворіше, возять під посиленою охороною, почали надягати кайданки та охороняти з собакою. Так Леніє зрозуміла, що про неї знають і говорять. Дівчина отримувала листи від волонтерів з короткими новинами. Брат дівчини Азіз писав, що її історію знають і вона не сама. Це додавало чимало сил. З третіх країн та Росії доходили листи, які пройшли цензуру. Триматися в камері допомагали книги, знання психології, медитації та дихальні практики. Леніє намагалася жити за розкладом. Були такі періоди, коли я тижнями ні з ким не говорила — за день можеш сказати 2-3 слова на перевірці, і все. У мене пропадав голос. Тоді я починала розмовляти з предметами у своїй камері, щоб чути свій голос і тренувати його. Читати на тему Снайпер не стріляє в голову: боєць про помсту за вбитих полонених і питання, яких не варто ставити Що не варто питати у військового? Розповідаємо у матеріалі. Як допомогти засудженим у РФ українцям Після повернення дівчина намагається допомагати всім, кого незаконно утримує РФ. Вона радить звертатися до правозахисників — наприклад, Центру прав людини ZMINA, Центру громадянських свобод. А також обов’язково писати листи політв’язням. Краще писати його російською, і пам’ятати про цензуру. Зробити все, щоб він дійшов. Листи потрібно відправляти з-за кордону. Головне, напишіть, що ви пам’ятаєте про них, тримаєте за них кулачки та вірите у їх визволення. Ви не уявляєте, наскільки це безмежно підіймає енергію, додає сил, натхнення триматися! Леніє радить писати хоча б по два речення. Розповісти, що про людину пам’ятають, підтримати емоційно. Порадити книжку, розповісти про фільм. — Політв’язнів хочу закликати вірити у свободу, вірити в Україну і не втрачати надії на повернення додому. Людей на волі — підтримувати, нагадувати, робити репости у соцмережах, розголошувати всю інформацію по незаконно ув’язнених, яку ви бачите. І додає, ми не знаємо, як проходять обміни. А тому кожен репост і поширення інформації, яке потрапить до правильних людей, може допомогти врятувати чиєсь життя. Раніше Денис Казанський розповідав про реалії окупованого Донбасу.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Снайпер не стріляє в голову: боєць про помсту за вбитих полонених і питання, яких не варто ставити Що не варто питати у військового? Розповідаємо у матеріалі.