Ніч, море, медузи: Марків розповіла про зйомки фільму Чому я живий — інтерв’ю

На початку листопада в прокат вийшла стрічка Віллена Новака Чому я живий. Це зворушлива історія кохання, заснована на реальних подіях, що відбувалися в середині 20-го століття. Виконавиця головної ролі Анастасія Марків розповіла, чому цей фільм важливо подивитися та як відреагували на роль її рідні. 

— Яка у Вас була реакція, коли Вас затвердили на роль у фільмі Чому я живий?

Коли мене тільки покликали на проби, у мене був легкий мандраж, я не могла повірити, куди та чому їду.

Після проб мені здалося, що мене не візьмуть у фільм, тому я повернулась додому і жила спокійно своїм життям. Уже навіть нічого не очікувала.

Але потім прийшло повідомлення від нашого кастинг-директора, що мене затвердили. Тоді я була дуже щаслива. 

— Як рідні відреагували на те, що Ви знімаєтесь у фільмі?

— Мама була дуже щаслива. Так, колись вона була проти того, щоб я вступала на акторський факультет. У нас була така запекла боротьба (усміхається). Але потім вона прийняла це, і коли мене запросили до фільму, то була дуже щаслива. Для неї кожен мій творчий крок важливий. Вона дуже радіє за мене.

Читати на тему

Про інтимне… і не лише — інтерв’ю Івана Дорна та його дружини

Іван Дорн та Анастісія Новікова після довгого мовчання та обітниці непублічності розповіли Vogue UA про їхню історію кохання та бачення світу через 14 років спільного життя.

— Чи комфортно Вам було зніматися оголеною в деяких сценах?

— Першу сцену ми знімали у морі, тоді Роланд переживав більше, ніж я. У нас був дуже довгий знімальний день, це була ніч і було холодно. Ми були голі в морі (сміється), там плавали величезні медузи, і мене навіть вжалила одна. Було некомфортно, усі вже були втомлені. Ту сцену ми знімали довго, постійно щось переналаштовували. 

Потім була сцена в душі, не до кінця погоджена, тому мені було некомфортно. Ми багато разів перезнімали. 

Сцена в морі була погоджена. Я була до неї готова. Це був для мене новий досвід і вихід із зони комфорту.

— Як Ви морально налаштовувалися на драматичну роль? 

На останній сцені, де я повертаюсь додому, мені було морально важко. Мені дуже допоміг наш режисер, коли трішки на мене накричав.

Це була дуже банальна ситуація — я запитала, де ставити валізу, а він на мене трохи прикрикнув. Спочатку я цього не зрозуміла, а потім до мене дійшло — цей мій стан (мені було трошки образливо) дуже допоміг вжитися в роль.

Ми десь два місяці знімали, і протягом цього часу я не була вдома. І я так хотіла додому, а потім на мене ще й накричали — мені це дуже допомогло вжитися у потрібний для ролі стан.

— Чому ця стрічка важлива для Вас? Чому її варто подивитися? 

— Для мене тема Другої світової війни, євреїв та українців дуже близька. Раніше я дивилася багато фільмів і читала багато книжок на цю тему. Також бабуся з дідусем часто розповідали, як жилося у ті часи, тому ця тема для мене була цікавою. І я дійсно здивувалася, що потрапила до фільму саме з таким сюжетом.

Я дуже хотіла би, щоб молодь побачила цей фільм, бо тут є чому повчитися. Як мінімум, людяності, взаємовиручці, де герої фільму не бояться жертвувати своїм життям. Навіть візьмемо Фросю, яка заради своєї дитини, кохання та сім’ї не боїться йти на будь-які ризики.

Стрічка Віллена Новака Чому я живий створена Одеською кіностудією за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

У кінокартині зображено Маріуполь на початку 1940-х років, події Другої світової війни, геноцид єврейського населення та історію сильного кохання юних українки та єврея. Кінокартина закликає до толерантності, взаємодопомоги та любові.

Якщо ти цікавишся світовим кінематографом, пропонуємо переглянути інтерв’ю Алека Болдвіна для ABC News. Болдвін розповів про трагедію на зйомках Іржі — загибель операторки Галини Гатчинс та поранення режисера Джоела Соузи.