Не в Мак, а на завод! Як сестри-близнючки у 18 років стали до верстата

Близнята завжди крокують по життю пліч-о-пліч. Так сталося й у випадку Олександри та Дар’ї. Вони студентки професійно-технічного училища, та у свої 18 років вже працюють в одному цеху заводу Інтерпайп, де дають раду високотехнологічним агрегатам.

Про їхній шлях у професії, перші успіхи та мотивацію дівчат розповів 11 канал. Голос Дніпра.

Близнята, що працюють на заводі: історія Олександри та Дар’ї

Олександра — операторка верстата, який обробляє металеві заготовляння деталей, контролює виконання програми, а після оцінює результат. Зізнається, одразу обладнання злякалась.

— Побачила цей станок і не знала, що тут і як взагалі відбувається, — пригадує дівчина.

З першого дня вона працювала в цеху, виконувала реальні виробничі завдання і не раз помилялась. Бувало таке, що псували й деталі, і інструменти.

Дар’я ж показує свій стрічкопильний верстат. Швидко опанувати технологічне обладнання близнятам допомогли досвідчені наставники. Усього три місяці навчання і юні дівчата вже працюють самостійно.

На заводі кажуть, що минули часи, коли на виробництві могли працювати лише кремезні чоловіки.

— Наразі в нас працює близько там 70 жінок і дівчат різного віку, і вони займають різні професії. Це на майданчику і тут в Дніпрі, і в Нікополі. Ніяких пересторог немає і не було, — говорить директор машинобудівного комплексу Інтерпайп Максим Горбатюк.

Читати на тему

Я праці не боюся. Історія Люди, яка 9 років працює металургом

Людмила працює на металургійному заводі. Починала сортувальницею, а нині керівниця зміни, що виготовляє компоненти для залізничних коліс.

Сестри згадують, що робітничу професію порадили обрати батьки, але спочатку навчання у ВПУ їх не вразило.

— Здавалось, що це все нудно, нецікаво. Але на другому курсі нам вже почали показувати заводи, провели тут екскурсію. Нам тут все сподобалося і ми залишилися тут.

У підсумку радіють своєму вибору, адже у 18 років мають можливість забезпечити себе та підтримати близьких. Дівчата родом із села Привільне у Солонянському районі Дніпропетровщини.

— У нас було таке дитинство, що грошей було небагато. А тут ми влаштувались на завод і грошей тепер вистачає. Все, що ми захочемо, все є. І допомагаємо бабусі.

В Інтерпайпі додають, що створили умови, аби молоді фахівці та фахівчині швидко росли професійно, а отже і заробляли більше.

— Для виробничих професій діє відрядна система оплати праці: залежно від складності робіт, ефективності й так далі. Даємо можливість навчитися другій, третій професії, освоїти декілька одиниць обладнання. Це все буде в майбутньому впливати на дохід, — додає Максм Горбатюк.

Вікна продовжують спецпроект за назвою Невидимі жінки. У ньому ти знайдеш історії українок, чия праця часто залишається в тіні — шахтарок, працівниць авіапідприємств, машиністок, реабілітологинь, розробниць. Говоримо про героїнь нашого часу у тилу.

Ми також розповідали про маму чотирьох дітей, яка стала монтажницею СЕС.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.