Усе було наче у грі Stalker: боєць на псевдо Прокурор про битви за Мар’їнку та Новомихайлівку

У цивільному житті Роман був успішним юристом і підприємцем, але майже два роки тому вирішив стати професійним десантником. Позаду важка битва за Мар’їнку, бої з російською морською піхотою у Новомихайлівці, два поранення.

Після двох важких поранень не залишив військо: історія Романа на псевдо Прокурор

Попри все боєць не полишив службу, і тепер ділиться своїм бойовим досвідом з підлеглими у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді.

Роман на псевдо Прокурор — молодший лейтенант та командир взводу вогневої підтримки.

На початку повномасштабної війни Роман вивіз родину на Вінничину, а сам пішов до військкомату ставати на облік. Та покликали його лише за півроку.

26 жовтня покликали, пора! Потрапив у навчальний центр, пройшов навчання. 2 грудня поїхав у Мар’їнку.

Каже, під час першого заходу на позиції не розумів, куди рухатися. Усе було наче у грі Stalker. Всюди були зруйновані будинки, тож думав, куди потрапив і що тут робить.

У Мар’їнці Роман вперше був поранений. Це сталося під час порятунку побратима.

Витягував свого побратима, він втратив там “пташку”, пішов забирати дрон. І був поранений. Ніхто з нових не знав тієї місцевості. Поки я його витягував, по нас відпрацював АГС (автоматичний гранатомет, — ред.).

Читати на тему

Не пускаю бійців на позиції, якщо сама там не була: історія захисниці Дикої

Історія військової на псевдо Дика — про перший бойовий вихід та втрату командира.

Після важкого поранення в голову чоловік сам надав собі допомогу, а потім побратиму. Після 1,5 місяця лікування та реабілітації повернувся на фронт. Далі Новомихайлівка — найважча. Там була російська морська піхота.

Вони один через іншого переступають. Навіть не забирають своїх. Бувало, що й добивали своїх трьохсотих. Марширують, ніби зомбі.

Згадує, якось за день у хату залетіло понад 25 російських FPV. Але друге поранення було від гранати. Вона розірвалася поруч. Роман зазнав травм ніг. Та чоловік не полишив військо. Каже, не думав, що у 44 роки воюватиме.

Психологічно сам себе налаштував: я захищаю свою державу, в якій я народився. Це моя країна, моя земля. Тут народилися мої батьки, діти. Я не хочу жити в Російській Федерації.

Друзі ДШВ — всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ!

Раніше ми розповідали історію військового на псевдо Спринтер.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.