Замість скальпеля — кухонний ніж: історія хірурга, який шість годин рятував пораненого під завалами

Військовий хірург Олексій Носулько розповів про одну з найскладніших операцій, яку йому довелося провести не в лікарні, а під завалами зруйнованої будівлі, поруч із важкопораненим бійцем.

Історію служби та найважчих випробувань лікаря передали Медичні Сили ЗСУ.

Шлях від цивільного комбустіолога до військового хірурга

До повномасштабного вторгнення Росії Олексій Носулько був успішним цивільним лікарем-комбустіологом, який спеціалізувався на лікуванні важких опіків у Дніпровському Центрі термічної травми та реконструктивної хірургії.

Маючи за плечима військову підготовку в резерві та досвід щорічних зборів, він без вагань став до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року, одразу після того, як його рідна лікарня підготувалася до прийому перших поранених.

Фото: Facebook

Бойове хрещення під Гуляйполем та цінний досвіду

Згодом, набувши первинних навичок військової хірургії, Олексій Носулько був направлений на Запорізький напрямок, до передового хірургічного відділення.

Його перша ротація в січні 2023 року проходила поблизу Гуляйполя.

Лікар згадує той період як час відносно позиційної війни, коли великої кількості одночасних важких поранень не було.

Проте, за його словами, постраждалих завжди вистачало, і їх доставляли з поля бою чи стабілізаційних пунктів у вкрай важкому стані, часто з множинними травмами та неочевидними, на перший погляд, пошкодженнями.

В цих умовах наша група, що працювала в передовому хірургічному відділенні, відточувала навички.

Читати на тему

Розбронювання медиків для потреб ЗСУ: чи загрожує лікарям масова мобілізація

Міноборони прокоментували останні новини щодо можливого масового розбронювання медиків.

Пекельний червень 2023: контрнаступ та сотні поранених

Початок контрнаступу українських військ 4 червня 2023 року на ділянці фронту, де перебував Олексій Носулько, став справжнім випробуванням для медичної служби.

Лікар згадує, що лише за першу добу їхня невелика команда прийняла близько 150 поранених.

За його словами, перші три доби фактично злилися в одну нескінченну зміну, під час якої через їхні руки пройшли бійці з різним спектром поранень  —  від легких осколкових та акубаротравм до вкрай важких травм. Були й ампутації, множинні  поранення грудної клітки, живота та голови.

Фото: Facebook

Екстремальна операція на межі життя та смерті під завалами від авіаудару

Найекстремальніша ситуація сталася влітку 2024 року, коли після авіаудару під завалами опинився боєць із затиснутими ногами.

Дістати його було неможливо, і єдиним шансом стало ампутація кінцівок прямо на місці. 

Працювати довелося лежачи у вузькому проході між бетонними плитами.

Спочатку анестезіолог забезпечив бійцю життєві показники, а потім взявся до ампутації.

Він згадував, що права нога була ампутована відносно легко, а з лівою довелося повозитися через уламки.

Олексій згадує, як крок за кроком проводив ампутацію, використовуючи підручні засоби.

Скальпелі всі попереламував, і через ту ж нішу я отримав звичайний кухонний ніж, яким я продовжував цю ампутацію.

Фото: Facebook

Хірург підкреслює стійкість пораненого бійця, який був у свідомості шість годин.

Про свій власний страх Олексій говорить:

Мій страх — це ніщо в порівнянні з тим усім, що пережив сам пацієнт.

Олексій підкреслив, що в той момент він діяв не лише як лікар, а і як офіцер, переборовши страх заради порятунку пацієнта.

Після успішної ампутації бійця евакуювали до стабпункту, а потім до шпиталю.

Лікар дізнався, що той вижив і після реабілітації ходить на протезах. Ця історія, за словами Олексія, мотивує його працювати далі, хоча він розуміє, що служба військового лікаря часто далека від стерильних умов.

Розрив між військовими та цивільними медиками

Олексій зауважив, що його коло спілкування з цивільними колегами зменшилося.

Він визнав, що багато цивільних лікарів сумлінно лікують поранених, але наголосив на зростанні прірви між ними та військовими медиками, особливо після бронювання більшості цивільних.

Він підкреслив, що на військових лікарів лягає все більше обов’язків, а їхні власні сім’ї страждають через постійну відсутність.

Мотивація та бачення майбутнього

Вдома на Олексія чекають дружина та син. Він наголосив, що все, що він робить на війні,  — заради майбутнього його дитини та інших дітей, щоб війна не стала їхньою спадщиною.

Наприкінці військовий хірург закликав українців долучатися до оборони та допомагати армії, вважаючи, що будь-яке перемир’я буде лише паузою для ворога.

Він висловив думку, що країна повинна повністю переорієнтуватися на оборону, як це було у Великій Британії під час Другої світової війни.

Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський підписав указ про заборону переведення медиків до піхоти. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.