Історія батьківської любові: як батько допомагає синові у реабілітації

Після важкого поранення під Авдіївкою командир Віталій Шумей уже три роки бореться з наслідками. У серпні 2022 року він зазнав мінно-вибухової травми. Через перелом черепа з обох сторін утратив можливість самостійно піклуватися про себе.

Ціною свого здоров’я захищав Авдіївку: історія реабілітації Віталія Шумея

Віталія підтримує батько, який став для нього головною опорою. Зараз військовий відновлюється у Модричах. Тепер Віталій може говорити та реагувати на навколишній світ. Це історія батьківської любові та неймовірної відданості у захисті України.

Батько Сергій читає Віталію казки — вони стали частиною спільного життя. Так не лише намагається повернути сину пам’ять, а й відчуття. Воїну — 37 років, і вже три з них він намагається повернутися до нормального життя після поранення, якого зазнав під час оборони Авдіївки.

Мені говорили 50/50, а я казав — ні, буде по-моєму. Всі 100, на моєму боці. Біля сина буду на колінах повзати, все зроблю, що треба, що від батька залежить, — каже Сергій.

Віталій Шумей почав шлях військового майже 11 років тому. На початку повномасштабної війни він повернувся до війська, став командиром ЗРК. Та травма черепа спинила його шлях у війську. Череп проломився з обох боків. Він не зміг ані говорити, ані рухатися, і навіть їсти самостійно.

Читати на тему

Віддав здоров’я за Авдіївку: як батько допомагає синові навчитися знову говорити і стояти на ногах

Отче наш і Leopard: як тракторист із Черкащини став танкістом

48-річний механік із Черкащини замінив трактор на танк Leopard і боронить Україну на передовій.

Спершу батько навіть не міг знайти свого сина. Медсестра побачила, що біля військового нікого немає, передала звістку волонтерам, які допомогли знайти батька. З того часу він не відходить він сина. Віталію провели три операції в Україні, а футбольний клуб Шахтар оплатив ще одну — в Іспанії.

Другий рік тепер триває реабілітація на Львівщині. Тепер Віталій може назвати своє ім’я, псевдо, рідне місто. Терапевт каже, у бійця покращився когнітивний стан. Тепер він може ставити питання, давати логічні відповіді, краще тримає голову, трохи може рухатися.

Фахівці кажуть, Віталій багато жартує, а це великий плюс у відновленні. Скільки ще триватиме реабілітація — сказати складно. Кінцева мета батька — аби він врешті одужав і став на ноги.

Ділиться, разом вони витримали найстрашніше пекло. А тепер не страшно нічого.