З цією медикинею-саперкою краще не жартувати. Її псевдо — Карма. Вона розповідає: це тому, що коли хтось щось погане казав в її бік, потім мав негаразди. Наприклад, вступив(-ла) в калюжу чи вдарився(-лась) об кут.
— Я відповідала: “Це карма”. Так і прижилося, — каже дівчина.
Повномасштабну війну вона зустріла вдома. Навіть встала раніше, щоб перед роботою приготувати собі смачний сніданок. Почула перший вибух, думала, що здалося. Коли був вже другий та третій, зрозуміла, що ні. Зателефонувала рідним, розповіла, як діяти.
28 лютого саперка мала їхати на ротацію у складі добровольчого батальйону, тому відправила бронеплити та інше спорядження на Донбас. 24 лютого в неї був тільки квиток до Маріуполя.
Як пішла воювати
Карма з 18 років ходила до військкоматів, але її не брали. Дівчина не зупинилася й приєдналася до добровольчого батальйону. Зараз вона медик-сапер.
— Спочатку була медиком штурмового взводу, потім роти. З часом пройшла навчання з мінно-підривної справи й стала до лав підрозділу інженерів, — розповідає військова.
Я з дитячих років бачила, що Росія краде нашу історію, і це несправедливо. Воювати за свою країну — це просто те, чого я не можу не робити, — наголошує вона.
Карма зізнається: найскладніше в армії — це упереджене ставлення чоловіків. Каже, що її командир ставився до неї не найкращим чином. Але після бойового виходу, де вона врятувала трьох хлопців, його поведінка змінилася.
Саперка — єдина жінка у своєму підрозділі, згадує, що так часто було і раніше. Але через її “хлопчачий” характер дівчині комфортно.
— Ми мобільний підрозділ, буваємо в різних умовах. Здебільшого все стандартно: туалет в кущиках або на вулиці, одноразовий душ — серветка, — ділиться буднями Карма. Якщо наближається час менструації, каже, просто запасається засобами гігієни та знеболювальним. Хлопці в ці дні намагаються допомогти та менше навантажувати фізично.
Не треба цього соромитись і вважати, що хлопці цього не зрозуміють, — каже військова.
Зізнається для “домашнього комфорту” все ж не вистачає гарячої води та місця, де можна побути наодинці.
Історія з фронту
Карма ділиться історією одного бойового виходу, коли їх шістьох відправили на зачистку вулиці від окупантів. У цей момент почала працювати артилерія.
— Четвертий приліт близько 20 м від нас, наступний вже за два метри. Я озираюся: хлопців завалило деревами, один кричить: “Я поранений”. Один відразу загинув. Інші мали поранення різної тяжкості, — розповідає дівчина.
Вона почала розбирати завали дерев навіть без рукавиць, тож пошкодила руки, але надала допомогу.
— Це жахливе відчуття, коли ти розумієш, що твій побратим важко поранений і навряд чи він проживе навіть годину. Але ти допомагаєш і просто сподіваєшся на диво, — зізнається вона.
Саперка бажає українцям подорослішати та навчитися брати відповідальність за кожну сферу життя.
— Жінкам на фронті я побажаю не забувати піклуватись про себе фізично і морально. Бо ми більш емоційні та є підтримкою, навіть якщо працюємо на одному рівні, — наголошує Карма.
Раніше ми розповідали історію гранатометниці Сови, яка з 2014 року воює в лавах ЗСУ.
Фото: скриншот з відео Суспільне Харків
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!