Щороку 19 серпня в Україні відзначають День пасічника. Це свято було засноване ще у 1997 році на підтримку ініціативи Міністерства агропромислового комплексу України та Спілки пасічників України.
Галузь бджільництва непроста, потребує багато праці та щирої любові до своєї справи. У професійне свято Вікна поспілкувалися з пасічником Сергієм Величком.
У 2026 році виповняється 33 роки, як Сергій у цій професії. Вважає, що це передалося йому від дідуся, який був пасічником у колгоспі.
Його пасіка починалася з восьми вуликів, а зараз налічує до 1000 бджолосімей та є однією з найбільших на Полтавщині. Сергій Величко розповів про роботу пасічника, що найбільше подобається у професії та чим магазинний мед відрізняється від домашнього.
Про бджільництво
— Що найбільше подобається вам у цій професії? А що найскладніше?
— Зараз я належу до категорії промислових бджолярів. Коли я робив перші кроки в цій професії, вона була наповнена великим романтизмом.
На початку було небагато бджолосімей, мені подобалося бути на природі, чути спів птахів, спостерігати за поведінкою бджіл і влітку насолоджуватися своїм хобі якомога далі від міської метушні. А коли хобі переростає в роботу, то це вже буденність. Я вмію і знаю, що потрібно робити, й отримую задоволення від цієї справи.
— З чого складається робочий день пасічника? О котрій починається та закінчується?
— Робочий день зазвичай починається о 09:00 і закінчується о 17:00. Проте, залежно від сезону і від обсягу роботи, іноді графік коливається. Особисто для мене немає часових рамок, я зацікавлений у своїй справі й для мене завжди є робота.
— Напевно, найбільше роботи припадає на весну та літо, а що роблять з пасікою восени та взимку?
— Так, найбільше роботи саме навесні та влітку. А восени ми готуємо бджіл до зимівлі. Повертаємо з кочівлі на місця зимівлі. Потім загодовуємо бджіл та обробляємо від кліща.
Також займаємося перетопленням воску непридатних рамок. Взимку готуємося до наступного сезону. Основна робота на цей сезон: виготовлення корпусів, рамок, ремонтування вуликів та іншого майна на пасіці, — говорить Сергій.
— А чи немає у вас страху перед бджолами, адже вони можуть жалити?
— Власне кажучи, неможливо боятися того, що любиш. Є певні правила в роботі з бджолами, яких потрібно дотримуватися. Також досвід роботи з комахами напрацьований роками. Отрута бджіл використовується як в апітерапії, так і у виготовленні лікарських засобів, — пояснює він.
Про міфи у роботі пасічників жартує:
— У пасічників такі міфи, як і в рибалок.
— Чи є у пасічників якісь прикмети, забубони чи традиції?
— Встав та поїхав працювати. Без усіляких забобонів чи прикмет, головне — якісно та вчасно виконувати необхідні завдання на пасіці.
Про виготовлення та якість меду
— Що може впливати на якість меду? Чи потрібен якийсь спеціальний догляд за бджолами?
— Бджільництво складається з дрібниць, тому дрібниць немає. На якість меду впливає правильне дотримання технологій як в роботі з бджолами, так і у відкачуванні меду. Також важливі умови зберігання.
— Скільки живуть бджоли й чи все своє життя вони можуть робити мед?
— Тривалість життя бджіл залежить від періоду народження. Найдовше живуть осінні бджоли, шість-сім місяців, та добре переживають зиму.
Бджоли, які активно працюють влітку на медозборі, помирають у віці 30-40 днів.
— Чим магазинний мед відрізняється від домашнього?
— На мою думку, мед в магазинах має завжди рідкий та прозорий вигляд, що свідчить про те, що його нагрівали.
Лише мед з акації не кристалізується та завжди залишається рідким. Усі інші види меду мають властивість кристалізуватися і набувати твердої або густої консистенції.
Тому в магазинному меді зазвичай проводиться декристалізація для отримання бажаної рідкої структури.
Проте такий мед втрачає низку корисних речовин, бо при нагріванні меду до температури вище 40-45°C вітаміни та амінокислоти частково або повністю руйнуються. Натуральний мед з власних пасік зазвичай не піддається термічним обробкам і має натуральний вигляд, відповідно, у ньому зберігаються усі корисні речовини.
— Можливо, ви поділитеся з нашими читачами основними ознаками якісного меду?
— По-перше, якщо мед рідкий, щойно відкачаний, він має тягнутися, не перериваючись. По-друге, мед має бути прозорим та мати однаковий колір. Якщо є розшарування, то він змішаний або з чимось розведений.
Коли купуєш мед не з акації, і він кристалізується через певний час, це свідчить про його натуральність і користь.
— Який мед найпопулярніший, а який незвичний, але ви б його радили скуштувати?
— Україна входить в ТОП-5 світових лідерів з виробництва меду. Залежно від років, на теренах нашої країни близько 80% припадає на соняшниковий мед. А решта меду — акацієвий, гречаний, липовий та інші — займають лише 20%.
Тому, за поживністю меду, не можу виділити один найкращий чи найпопулярніший.
Проте для вашого різноманіття раджу скуштувати ріпаковий мед. Він належить до нейтральних медів, в якому немає яскраво вираженого смаку та аромату. Його можна використовувати як замінник цукру.
Ріпаковий мед не користується прихильністю споживачів в Україні і є дуже недооціненим. Він має дрібні кристали в структурі. А ще цей мед не викликає алергії.
— Які продукти бджільництва, окрім меду, є корисними та чому?
— Взагалі всі продукти бджільництва є корисними для людини. Все що пов’язано з бджолами, має лікувальні властивості. З вулика використовується все: бджолине обніжжя або “пилок”, перга — похідний продукт від перероблювання обніжжя, маточне молочко, прополіс, трутневий гомогенат, бджолиний підмор “хітозан”, віск.
У лікувальних цілях навіть використовуються личинки воскової молі, яка є шкідником бджіл, але харчується стільниками. Також використовується у лікувальних цілях повітря і біополе бджолиних колоній (апібудинки, сон на вуликах). Останніми роками були навіть проведені дослідження стосовно конденсованої води з бджолосім’ї.
Усі продукти бджільництва корисні, але більшість з нас любить різний мед. Раніше ми розповідали про види меду та в чому їхня користь.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!