Чи змінила усіх нас війна, напевно, можна буде сказати лише після перемоги. Та одне можна стверджувати напевно — вона перевернула всі уявлення про зовнішній світ та комфорт з ніг на голову, а колись важливі речі виявились дріб’язковими.
Так, вже не настільки необхідним виявився затишний клас для дніпровського вчителя інформатики й фізики Олександра Черменського. Ще рік тому фото педагога, який з ноутбуком сидить на дитячій драбині, могло б багатьох шокувати.
Та зараз — це вже більше звична річ для українців, які навчились шукати вихід з будь-якої ситуації. І все ж попри своєрідну буденність, вчинок вчителя неабияк потішив та надихнув його колег.
Все було, як і завжди, чоловік намагався боротись з блекаутом та без світла проводити уроки у приміщенні школи за допомогою мобільного інтернету. Та під час уроку в іншому класі Олександр помітив, що зв’язок втрачається, через що й довелось йти на пошуки ліпшого сигналу.
Поруч був дитячий майданчик, на якому, виявилось, непогано почав ловити інтернет. На диво, найкраще він працював на драбині. Тому на ній винахідливий вчитель і просидів усі 45 хвилин уроку.
Саме на ній колегу сфотографував інший вчитель, котрий теж шукав хороший зв’язок. Олександр про це написав на своїй сторінці у соцмережах. Каже, що такий формат уроку його учні сприйняли добре. Сама ж світлина швидко почалась ширитись мережею та надихати інших педагогів.
Мені самому був цікавий такий формат проведення уроку, незвичайний формат. Та й учні також це сприймають дуже добре і з позитивними емоціями.
Знаходити нові рішення для незвичних проблем Олександру не звикати, оскільки чоловік раніше працював в одному з банків заступником департаменту інформаційних технологій. Потім був начальником аналітичного відділу мережі супермаркетів.
Однак за всі свої сім років вчителювання зрозумів, що найбільше пишається своїми учнями. Особливо Олександра почали надихати діти зараз, коли попри складні часи, все одно мають непереборну спрагу до знань.
— У дітей також буває, що немає можливості під’єднатися до конференції. У них також є труднощі, не у всіх є достатня технічна можливість, інтернет недостатньої інтенсивності, але ж підключаються, — розповідає педагог.
А з такою гармонією та синергією у бажаннях розвиватись можна досягти небачених раніше висот.
І навіть у такі складні часи ми показуємо на кожному кроці свою незламність, і зараз наше ставлення — це не обставини проти нас, а ми над обставинами.
І таких прикладів вчительської незламності у час повномасштабної війни є чимало. Кожен вчитель зараз робить все можливе і неможливе, щоб провести урок. Читай історію вчительки, яка кілька тижнів жила у харківському метро.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!