За п’ять років військової служби командир роти восьмого полку ССО на псевдо Сімба мав чимало поранень: численні осколкові поранення, черепно-мозкові травми, кілька контузій. Проте він і досі каже в інтерв’ю РБК-Україна, що всі вони не були критичними.
Тому чоловік вирішив лишитись в армії, куди потрапив одразу після навчання на факультеті десантно-штурмових військ у Військовій академії Одеси. Хоч це був і не перший його вибір щодо професії. До того він навчався на програміста в Києві. Однак усе змінили події Майдану.
Коли був Майдан, я брав безпосередню участь у цих подіях. Тоді остаточно зрозумів, що хочу йти захищати свою державу.
Після отримання диплома, Сімба одразу прийняв посаду командира кулеметного взводу 95-ї штурмової бригади у місті Рубіжне Донецької області.
Відтоді чимало змінилось. Тепер захисник має звання майора та за плечима досвід участі в боях у населених пунктах Сизе та Болотене Луганської області, а після 24 лютого в Ніжині, Щуровому, Ямполі, Лимані, Бахмуті та багатьох інших.
Служу в одному підрозділі з батьком. Він 34 роки в армії, має псевдо Лев. Усі ж пам’ятають мультик про Короля Лева і його сина Сімбу. Мій військовий псевдо звідти пішов.
Зустрів 24 лютого 2022 року Сімба вже у складі Сил спеціальних операцій. Каже, що давно розумів — буде повномасштабне вторгнення. Тому й відреагував на події 2022 року досить спокійно та виважено. Встиг навіть запланувати одну операцію.
Тому в останні дні лютого 2022 року чоловік зібрав групу з десяти осіб, отримав погодження плану від командира та відправився разом із побратимами в Ніжин Чернігівської області. Дорогою в місто, десь у районі Броварів, стало зрозуміло, що потрапити в населений пункт буде складно. Та все ж таки було ухвалене рішення ризикнути.
Завантажили понад п’ять тонн різного озброєння, вибухівки та поїхали.
Дорогою не було блокпостів і було складно розібратись, де свій, а де — чужий. Здалеку здавалось, що їде колона підкріплення. Однак ближче стало зрозуміло — це ворог. На диво, окупанти не зрозуміли, хто перед ними, а тому пропустили в місто українських захисників. Пізніше виявилось, що це була єдина дорога до міста.
Загалом операція спецпризначенців тривала до початку квітня. Бійці робили часом по три засідки на трьох різних напрямках за день, аби ворог не міг зрозуміти, скільки захисників у місті.
Ще більшим здивуванням було б для загарбників, якби вони дізнались, що спершу проти них воював загін лише зі стрілковою зброєю. Усе інше — було трофеями. Тож артилерія та інші засоби ураження росіян згодом їх самих і губили. А декого вдавалось навіть брати в полон. Наприклад, російського капітана, який протягом тижня намагався довести, що він не знає, як опинився в Україні.
Ілюстративне фото: ССО
Чимале значення мала й одна операція, яку провели бійці Сімби. Відбулась вона в історичному населеному пункті Крути. Однак цього разу в пастці опинились російські окупанти. Після того, як українські захисники підірвали міст, загарбники були змушені змінити плани. Це значно затримало наступ на Київ.
Однак зараз діяти в зоні бойових дій вже значно складніше. Сімба каже, доводиться підлаштовуватись. Наприклад, в Лимані чи Ямполі переважно потрібно було ходити у засідках лісом. І максимум небезпеки — це артилерійський вогонь противника.
А ось у Бахмуті, якщо 30 секунд не було прильоту артилерії поруч, це означало лише одне — ворог знову розпочав штурм чергового кварталу міста.
Змінилась і поведінка полонених росіян. Якщо на початку повномасштабного вторгнення РФ окупанти співали однакову пісеньку, що вони невинні, то тепер загарбники тільки мовчали. Щодо вагнерівців військовий додає, що там у спілкуванні взагалі нічого людського не було.
Ті росіяни, які зараз потрапляють у полон, не хочуть говорити, вони розуміють, що це їхня “кінцева станція”.
Попри ці зміни в поведінці ворога, українські бійці залишаються стабільними у своїй позиції. А тому продовжують виконувати низку комплексних і універсальних задач. Сімба пояснює, що вони з побратимами заточені під будь-яку роботу: розвідку, десантування, здійснення засідок, нальотів, інженерні заходи, під прикриття.
Це універсальний підрозділ, який може виконувати будь-які завдання як на воді, так на землі, так і в повітрі.
Захисник каже, що для того, щоб виконувати такі різноманітні завдання, потрібно, щоб лишалось стабільним одне. І це планування. У разі, якщо дії сплановані чітко, втрат не повинно бути. Хоча й трапляються сумні випадки. Як, наприклад, коли його побратими мали йти на завдання, але потрапили на мінне поле й вся група підірвалась. Перша автівка, яка мала провести евакуацію, теж підірвалась на міні.
Чоловік каже, він знав багатьох бійців з тієї групи, тому запропонував медику поїхати на допомогу легковою машиною разом — інших варіантів не було. Це було ризиковано, але протягом трьох годин їм вдалося разом евакуювати повністю весь особовий склад та врятувати навіть найтяжчих поранених.
Не обов’язково знищити 20 тисяч танків, щоб стати героєм. Іноді достатньо ухвалити вольове рішення і лишитися, щоб надати своєчасну допомогу.
Та не всі операції закінчуються так вдало. Впевнений Сімба, що й війна, коли закінчиться, не піде з наших реалій назавжди, адже Росія навряд чи відступиться від своїх загарбницьких планів та терористичної політики.
Ця перемога для мене вже ніколи не буде солодкою, на війні я втратив багато своїх побратимів.
— Навіть після її закінчення я продовжу виконувати свої обов’язки в армії, готуватиму свій підрозділ і нарощуватиму свою силу… Я хочу в черговий раз бути готовим до нападу.
Проводять свої операції спецпризначенці й у Чорному морі. Та інколи під час їхнього проведення бійцям доводиться не тільки виконувати свої обов’язки, але й часом просто рятувати себе від стихії. Читай, що розповів спецпризначенець Конан про свій унікальний порятунок з відкритого моря.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!