На Київському іподромі, попри загрозу забудови та відсутність фінансування, люди продовжують збиратися щонеділі.
Тут панує особлива атмосфера: група ентузіастів тримає власний неофіційний тоталізатор, а нове керівництво, попри низькі зарплати, прагне відновити іподром.
Це місце стало також центром реабілітації для ветеранів, які знаходять тут спокій і розуміння. Про це розповіло hromadske.
Іподром, що бореться за виживання
Київський іподром, відкритий у 1969 році, пережив чимало випробувань. Найбільшим з них стала загроза забудови, особливо після відкриття метро неподалік. У 2011 році тут навіть планували побудувати бізнес-центр, але громада відстояла іподром.
У 2021 році його передали у власність комунального підприємства, щоб захистити від недобросовісних забудовників, але фінансування з міського бюджету, востаннє надходило у 2018 році.
Зараз будівля іподрому потребують термінового ремонту, а адміністрація намагається розв’язати проблеми з пожежною безпекою, через які суди навіть виносили рішення про зупинення експлуатації.
Минулого року іподром довели до занепаду
У липні 2024 року керівництво іподрому змінилося. Новий головний інженер Руслан Яловенко, який раніше не мав стосунку до коней, переконаний, що підприємство навмисно доводили до занепаду.
Фото: hromadske
Він, як і весь колектив, працює на ентузіазмі, адже зарплати тут невеликі. Наразі іподром утримує 340 коней, більшість з яких належать приватним власникам.
Фото: hromadske
Саме ці кошти дозволяють покривати витрати на зарплати. Попри всі труднощі, команда активно шукає фінансування та подає запити до міста, щоб відремонтувати інфраструктуру та створити нові джерела доходу.
Кінь як ліки: реабілітація ветеранів
Одним із найважливіших напрямків роботи іподрому стала реабілітація ветеранів. Минулого року благодійний фонд Veteran Hub запропонував іподрому взяти участь у програмі іпотерапії, і вже 300 ветеранів скористалися цією можливістю.
Ветерани, які відвідують іподром, знаходять тут не тільки спокій, а й справжнє розуміння.
Фото: hromadske
Ветеранка Тамара Довгич, яка після бойових дій намагалася адаптуватися до мирного життя, розповіла, що коні, як і ветерани, є чутливими та тривожними, і це допомагає налагодити з ними особливий зв’язок.
Коні на нас, ветеранів, дуже схожі, вони не агресивні, але нервові й тривожні.
— Вони постійно слідкують, щоб не було різких рухів. Як ветеран ти це добре розумієш, і вчишся разом з ними повільніше рухатись, заспокоюватись, тому що вони відчувають твою знервованість, — пояснює Тамара.
Навіть після вибухів коні, як і люди, відчувають стрес.
Фото: hromadske
Нічні конюхи заспокоюють їх розмовами та ласкою. Це свідчить про глибокий зв’язок між тваринами та людьми, який допомагає обом сторонам пережити важкі часи.
Іподром — місце для всіх
Київський іподром — це не просто спортивна арена, а простір, який поєднує людей різних поколінь, інтересів та доль. Тут і ветерани, і літні чоловіки, і молодь, яка лише починає знайомитися зі світом кінних перегонів, знаходять своє місце.
Фото: hromadske
Головне фото: hromadske.
Раніше ми розповідали, як на Дніпропетровщині ветеран Максим Шункін створив “Лос-Анджелес” — іпоцентр для евакуйованих тварин і місце сили для людей.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!