Мамо, молись: як батьки впізнали сина серед розстріляних військових на Курщині

Останні слова Руслана Голубенка до матері Оксани пролунали 10 жовтня 2024 року: 

Мамо, ми будемо прориватися, молись. 

Це повідомлення стало прощальним, адже зв’язок із сином зник назавжди. 

Через кілька днів у соціальних мережах з’явився кадр, оприлюднений аналітиками Deep State, на якому були зображені розстріляні українські військові на Курщині. 

Серед них батьки впізнали свого сина — за білизною та шкарпетками, які колись купила мати, розповідає Суспільне

16 жовтня родина отримала офіційне повідомлення: Руслан зник безвісти неподалік села Толстий Луг у Курській області.

Фото: Суспільне Чернігів

Руслан Голубенко був військовослужбовцем 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, мав позивний Руха. 

Він очолював розвідувальне відділення та працював з дронами. У 2021 році, після підписання контракту із ЗСУ, Руслан брав участь в обороні Чернігова, а згодом воював на Сході України. 

Читати на тему

Розстріл полонених: росіяни знову здійснили воєнний злочин

Російські солдати розстріляли пʼятьох українських полонених захисників.

Один із його побратимів, Тимофій Гур’єв, навчав Руслана керувати дронами.

Руслан був справжнім професіоналом. Його вміння знаходити виходи мінометів під час обстрілів були просто неймовірними. Він мав талант, який важко пояснити словами, — ділиться спогадами Гур’єв.

Фото: Суспільне Чернігів/Тимофій Гур’єв

Співзасновник Deep State Руслан Микула підтверджує, що на кадрі чітко видно: один із бійців мав зв’язані руки. 

Їх узяли в полон живими, але потім розстріляли. Це очевидний воєнний злочин, — каже Микула. 

Фото: Суспільне Чернігів/Руслан Микула, співзасновник Deep State

Він також повідомив, що на цьому напрямку діяли підрозділи 155-ї бригади морської піхоти РФ та спецназ. Проте імена виконавців злочину залишаються невідомими.

Оксана Голубенко згадує останню розмову з сином: 

Мамулечко, буду прориватися зараз, давай. 

Жінка додає: 

Я не хочу вірити, що його немає. В кожному кадрі шукаю надію, що, можливо, він живий.

Фото: Суспільне Чернігів

Батько Руслана, Вадим Голубенко, переконаний: син не здався. 

Він обіцяв мені, що ніколи не потрапить у полон. Це була його принципова позиція, — розповідає він.

Фото: Суспільне Чернігів

Родина Голубенків досі чекає правди та офіційного підтвердження обставин трагедії.

Суспільне надіслало запит до оперативно-тактичного угрупування Сіверськ із проханням надати більше інформації. У відповідь отримали лише одне — інформація засекречена.

Руслан Голубенко залишився у пам’яті своїх побратимів як відважний і самовідданий воїн, а у серцях батьків — як люблячий син, який завжди був готовий допомогти іншим.

Його історія стала черговим свідченням воєнних злочинів російських військових на українській землі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ще один прецедент розстрілу українських полонених на Донеччині.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!