Морозиво, матчі Карпат й машинки біля Оперного — Орест Дрималовський про Львів дитинства і рідне місто зараз

Це місто пахне кавою, дзвенить трамваями, говорить кам’яницями і шепоче старою бруківкою. Львів не просто переживає історію, він сам і є — історія.

У день міста Лева хочеться нагадати головне: насамперед він — про людей. Які щодня творять його настрій і характер. Навіть коли обставини заводять їх далеко від центральної Площі Ринок. 

Телеведучий і журналіст Вікна новини, а нині воїн ЗСУ, Орест Дрималовський — серед цих людей. У коротких відпустках з фронту приїздить сюди, аби обійняти батьків, вдихнути особливого повітря, яке досі тримає його, а з Вікна.tv поділився своїм Львовом — щирим, живим, справжнім.

Особливі стосунки

— Львів для мене — це про дім. Відчуваю це кожного разу, як тільки виходжу з потяга на вокзалі. Це про родину і традиції, про Великдень в Гаю і про Різдво, про друзів дитинства, про студентські роки, про якийсь невловимий настрій, якого немає в жодному іншому місті на світі. 

Водночас Львів — це про сучасність, про крутезний театр (скучив за виставами в Курбаса), про технології, про вуличну моду і, звісно ж, про кулінарію.

Чесно, я вже й не зможу порадити, де поїсти у Львові — стільки всього нового відкрилося, що я не встигаю відстежити. 

Львів — це також про молодь. Про відважну молодь Львова, яка з перших днів повномасштабної війни стоїть на захисті України. І мене сильно обурюють чиїсь тези у FB про “галицький фронт”. Я завжди раджу таким людям сходити на Личаківський цвинтар.

Читати на тему

Унікальна львівська традиція: дзвонарство визнано національним надбанням

Плануй поїздку до Львова, аби почути унікальний спів дзвонів!

Найтепліші спогади

— Надто багато теплих спогадів, пов’язаних зі Львовом. Це дитинство, морозиво у Пінгвіні, дитячі машинки біля Оперного, які я так обожнював! Здається, тепер міська влада заборонила їх використання, щоб не заважати перехожим. 

Це футбол у дворі, якесь дрібне хуліганство. Це матчі Карпат, 16 сектор і зірване горло. Це перші побачення у парку біля Високого замку. Це дешеве вино і студентські вечірки в журналістському гуртожитку на Пасічній. Було легко, безтурботно і весело.

Фото: Pexels

Львів зараз

— За рік у війську у Львові був лише кілька днів, не більше пʼяти. І то — по справі. Мав честь провести церемонію Львів — молодіжна столиця Європи 2025. 

І це справді особлива подія, до якої місто готувалось декілька років і вибороти цей титул було доволі непросто. Це відзнака не тільки для львів’ян, але й для всієї нашої держави, яка бореться за Свободу.

Коли буваю у Львові, навіть попри такий обмежений час, мені найперше важливо побачити рідних.

Обійняти маму і тата, які за мене найбільше хвилюються. Навіть кілька годин вдома сьогодні — це велика розкіш, якої, на жаль, позбавлені тисячі українців.

Гордість за місто і містян

— Навіть за цей короткий час у Львові я помітив, як сильно місто змінилось і продовжує змінюватись через війну.

Навіть візуально — ти бачиш, які номери на машинах, коли стоїш у заторах. Тепер у Львові живуть харків’яни, сумчани, херсонці, запоріжці, одесити, переселенці з Донбасу.

Львів став новим домом для багатьох, хто рятується від війни.

І я відчуваю гордість за місто кожного разу, коли сюди повертаюсь. Пишаюсь тим, як швидко місто адаптується до нових умов, до викликів повномасштабного вторгнення. Як швидко розбудовується. Як стрімко тут розвивається бізнес, сфера ІТ, медицина. Є чимало проблемних питань, звісно. Але загалом місто добре справляється.

Фото: Pexels

Львів майбутнього

— Скажу відверто, перебуваючи з головою у військових справах, мені складно думати про майбутнє за 10 чи 20 років. Війна диктує свої умови та обмежує горизонт планування і мрій.

Звісно, я б хотів бачити Львів, який нарешті гармонійно поєднає стародавню архітектуру і ультрасучасні технології. Львів, де не буде місця цим огидним магазинним вивіскам у шанхайському стилі, які час від часу виростають в історичній частині міста. 

Хочеться бачити Львів як потужний економічний центр Східної Європи. Як мегаполіс, де створені найкращі умови для підприємництва, для розвитку ІТ-сфери.

Мрію про Львів як про місто, що має унікальний голос в культурі, помітний у світі. Нам важливо розвивати наш театр, літературні й музичні фестивалі, нашу моду. Надіюсь, це все стане реальністю!

Орест Дрималовський не один рік розповідав про важливі новини, створював сюжети та інтерв’ю. Але вже понад рік, як він приєднався до війська. Читай далі його історію — якою була реакція на повістку, що відчував під час крайнього ефіру в телемарафоні Єдині новини.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.