Односельці ветерана будують для нього хату: історія з села Виноградне

Наші люди — скрізь і за всяких обставин гуртуються та допомагають тим, хто цього потребує. Певної турботи та завжди розуміння потребують військовослужбовці та ветерани, які за нашу свободу віддали здоровʼя.

На Чортківщині односельці військового, який внаслідок бойових дій втратив обидві ноги, взялися будувати йому дім.

Як громада своїми силами взялася за облаштування будинку у селі колишнього Заліщицького району та ким є військовослужбовець, розповіли у виданні ЧортківCity. Ми переповідаємо головне далі у матеріалі.

Пішов захищати Україну і втратив обидві ноги

7 березня минув рік, як Степана Коцюбу призвали до лав ЗСУ. Чоловік був стрільцем-санітаром, вивозив з поля бою поранених. 

Однак у січні цього року він і сам дістав важке поранення через пряме попадання ворожого снаряда у бліндаж. Староста Зозулинецького старостинського округу Надія Мандзюк розповіла: чоловікові посікло голову, спину, розірвало деякі внутрішні органи, поламало руку, та найгірше — відірвало обидві ноги вище колін.

Спершу поранений військовий був у Дніпрі, тоді його перевезли до Вінниці, зрештою — направили у Львів.

У Степана почалася депресія, він кілька днів не виходив ні з ким на звʼязок. Однак коли до сина поїхала матір Василина, той почав іти на покращення.

Згодом ветеран погодився сісти на крісло колісне.

Будують хату для військового

Коли ж новину почули односельці, то його друзі та знайомі запропонували збудувати хату для захисника. Втілити її в життя теж багато хто допоміг.

— Старенька глиняна хатина, де він досі тулився з матір’ю, вже нікуди не годиться. Та й у його теперішньому становищі йому там було б украй важко, — каже очільниця села.

Так у селі Виноградне почали облаштовувати новий дім для Степана Коцюби. Саме облаштовувати, а не зводити — адже цегляний будинок ще у 90-х роках почав робити батько ветерана. Однак після смерті чоловіка, його дружина та мати Степана не змогла продовжити будівництво, тож хата так і стояла пусткою.

На клич у місцевій групі в месенджері зголосилося понад 70 людей.

— Отож, одні працювали на розчищенні території, інші підбивали стелі, стелили на горищі утеплювач, інша група чоловіків копала криницю, рів під трубу. Потім поставили вікна, вхідні двері, потинькували стіни й залили стяжку, — каже Надія Мандзюк.

Читати на тему

Як стати волонтером в Україні: що потрібно для того, щоб допомагати армії в тилу

Як стати волонтером в Україні та що для цього потрібно — дивися в матеріалі. 

Має приїхати на все готове

Всі роботи в оселі тут узгоджують із її господарем, до того ж роблять професійне планування з урахуванням того, що Степан може тут пересуватися на кріслі колісному.

Матір військового каже: хлопці йому постійно телефонують, включають відео та показують, як працюють.

А пані Надія продовжує: їхня ціль — зробити хату та подвірʼя готовим до життя ще до того, як господар повернеться з лікування. За її словами, усю “чорнову” роботу тут уже зробили, залишилося потинькувати усе, зробити стелі, умеблювати кімнати та прибрати подвірʼя.

— Звичайно, ще потрібна купа грошей. Люди з села здають, хто скільки може. З-за кордону надсилають перекази односельці, вчителі із Зозулинської школи скинулись колективом, міська рада виділила 30 тис. грн, обіцяють ще додати.

Наша ціль — закінчити повністю хату. Степан має приїхати на все готове. Якщо його випишуть раніше — відправимо кудись на курорт, — висновує голова села Виноградне.

Інша історія про незламність — дійсно вражає. 12-річна Яна планує пробігти Бостонський марафон на протезах задля благородної мети — допомогти військовослужбовцю. 

Фото: ЧортківCity.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.