Хочеться лаятися, аби описати полон: історія Демона, що вижив у пеклі росіян

Вже чимало історії полону знаходили розголос. І, здається, ні для кого не секрет, що росіяни випробовують міць українського тіла та духу через тортури, знущання, приниження. Олександр Деменко на псевдо Демон знає це з власного досвіду.

Згадує із жахом воєнний Маріуполь та ділиться: після повернення з полону він понад усе цінує свободу. Вільний робити те, що захоче. І хоче робити навіть те, про що ніколи не мріяв у школі чи студентські роки.

Свою історію він розповів Суспільне Новини у проекті Nostos. Повернення героїв. Ми переповідаємо тобі найцікавіше.

Воля стала кредо

— Мене зрозуміють тільки ті, хто пройшов полон. Для нас воля стала кредо по життю. І якщо в мене її заберуть, то це заберуть життя. Другого такого досвіду я просто не переживу, — зізнається Демон.

Зараз Олександру — 25, він був військовослужбовцем бригади Кара-Даг, оборонцем Маріуполя. Наразі — ветеран та підприємець.

Свій шлях в армії розпочав у 2019 році. Був водієм, бо дуже любив техніку. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то Демон виконував завдання з логістики, евакуації та все те, що вмів і знав, як робити.

Нічого героїчного. Ми не знали, що таке війна і з чим її їдять. Ми просто виконували свою роботу, — каже Олександр.

Він зізнається, що страх відчував також. Особливо його вразили перші загибелі хлопців-побратимів. Один із них загинув у власний день народження.

Все, що відбувалося в Маріуполі, хлопець описує рядками з пісні: Я бачив сталь і як падає небо.

Getty Images

— Бачив цивільних, дітей… живих і неживих — це все просякнути жахом. Ми не знали, коли Росія скине ще одну бомбу на нас. Не знали, чи виживемо взагалі, — пригадує хлопець.

Він з побратимами пройшов завод Ілліча, потім — Азовсталь. Там зазнав численних осколкових поранень голови, спини, ноги, отримав контузію. Каже, що пораненими в бункерах було 70% військових.

Їсти готували на антисептиках, які у великій кількості залишилися на заводі після пандемії. Воду пили з великої ржавої труби, яка була за стіною бункера.

Дуже хотілося солодкого. Ми мріяли, що повернемося “на велику землю” і будемо пити згущене молоко літрами.

Перед днем, коли оборонці вийшли у почесний полон, Олександру наснився сон: наче Зеленський з трибуни говорить, що оборона Азовсталі завершена. Він виявився невеличким пророцтвом.

— Ми не знали, що таке полон. Але я зрадів, що ми виживемо. Був випадок, коли один сержант не витримав і за кілька днів до цього застрелився.

За день до виходу з полону я зміг дістатися до бастіону та вийти на звʼязок з мамою. Попросив привітати з днем народження мою сестру Лєрочку. І написав, що сильно їх люблю, — розповів Олександр.

Читати на тему

Ставили рекорди на наших бранцях: історія медикині, яка пройшла Маріуполь і полон

Потайки від рідних дівчина підписала контракт. Вона не знала, через що доведеться пройти.

Нам обіцяли, що це буде недовго

За словами Олександра, коли військові організованими групами вийшли із заводу Азовсталь та рушили до місця огляду їхніх речей, він дуже радів сонцю.

— Ми розраховували, що це буде недовго. Нам обіцяли одне, але всі ми зрозуміли, з ким ведемо війну. 

Хочеться говорити нецензурно, коли треба описати значення російського полону. Російський полон — це нелюдські умови. Це просто жах, — ділиться ветеран.

Демон пройшов Оленівку, Горлівку, а в останній тиждень перед обміном потрапив у Таганрог. Той тиждень здався колишньому полоненому цілою вічністю. 

Рexels

Двічі на день їх виводили з камер, щоб побити та познущатися — морально та фізично. Примушували виконувати накази, а якщо щось не подобалося — карали присіданнями по 500 разів. Після потрібно було ще й доповісти “гражданіну-начальніку”.

— Я щасливий, що у полоні не втратив гідності, не став співпрацювати з адміністрацією колонії. Мене там тримали мої мрії. Ми всі про щось мріяли: бізнеси, пасіки, поля, ставки… — ділиться хлопець.

Одразу після виходу з полону Демон купив собі мотоцикл. Згодом відкрив власну справу — виробництво наплічників.

Раніше ми розповідали тобі іншу історію українського полоненого, який пережив Таганрог. Що там роблять з нашими людьми, читай за посиланням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.