Донедавна Кирило Дев’ятко не міг поворухнути пальцями, так само як ходити та говорити. Його прикутого до ліжка батько годував з ложки. Так “рятували” дитину ворожі війська, відкрився вогонь по Харкову. Коли починався обстріл, Кирило разом з мамою та двоюрідним братом бігли до укриття, але не встигли. Жінку убило на місці просто у дитини на очах, а його власне життя опинилося на волосині. Тоді загалом загинуло шість осіб просто біля під’їзду, зокрема й двоюрідний брат Кирила. Сам хлопчик зазнав тяжких уламкових поранень. Далі була лікарня. Кирила прооперували, скалки витягнули. Він уже потроху починав одужувати, але за кілька тижнів несподівано стався інсульт. Сидів вдома, але раптово почав хилитись на бік і перестав розмовляти. Виявилось, що медики не помітили уламок, який лишився у дитини в шиї. Тоді з’явилась необхідність зробити ще одну складну операцію. Читати на тему Сподіваюся, моя домівка вціліла: історія підлітків з Харкова, які мріють повернутись додому “В Україні зараз війна. Багато людей досі стривожені й у паніці. Хочеться, щоб усе було, як раніше, спокійно”, — ділиться думками 14-річна Кіра. У Харкові, який постійно лишався під обстрілами, такої зробити не могли. Тому благодійники евакуювали Кирила – спочатку реанімобілем до Польщі, а звідти літаком до Італії. Те, що син вже повертається до нормального життя, батько називає одним словом – диво. Тепер, коли вони залишились лише удвох, намагаються вчитись жити заново і дуже часто згадують маму. І, звісно, мріють повернутись додому в Україну. Так само після ворожого обстрілу довелось відправитись на довгострокове лікування й 15-річному Артему. Читай історію підлітка, який пережив удар по вокзалу Краматорська. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: війна в Україні, Життєві історії, Росія, Україна, Харків Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Сподіваюся, моя домівка вціліла: історія підлітків з Харкова, які мріють повернутись додому “В Україні зараз війна. Багато людей досі стривожені й у паніці. Хочеться, щоб усе було, як раніше, спокійно”, — ділиться думками 14-річна Кіра.