Казали, що померти для нас — це запросто. Поліціянтка з Херсону пережила катування за присягу Україні

Історії українців, що попри все не покидають власного дому та чинять спротив окупантам — вражають. Патрульна поліціянтка Ольга Гончевська з чоловіком, також патрульним, залишилися в Херсоні, коли туди прийшли озброєні окупанти.

На початку серпня 2022 року до їхньої квартири увірвалися росіяни — після обшуків обох забрали до ІТТ на вулиці Теплоенергетиків.

Ольга стала однієї з херсонських жінок, кого російські окупанти не лише незаконно утримували за ґратами, а й жорстоко катували, звинувативши у підриві колаборантів у Херсоні. Про все пережите жінка розповіла Суспільному, ми переказуємо кілька деталей далі у матеріалі.

Думала, що не виживе

24 лютого Ользі зателефонував чоловік та повідомив, що росіяни перетнули український кордон. Жінка пригадує, що патрульних розпустили, однак не всі поспішали виїжджати: не хотіли кидати місто тож самотужки згуртовувалися та допомагали містянам.

— До останнього ми виконували свої обовʼязки, наскільки це було можливо. 1 березня у місто вже зайшли російські війська. Від 1 червня робота могла бути тільки на росіян, бо вони “загрібали” місто під себе, — розповіла Ольга.

Ні вона, ні її чоловік не погодилися співпрацювати з окупантами. Вони не пішли навіть на цивільну посаду під керівництвом окупантів, і чекали на визволення.

Виїздити сімʼя також не могла: чоловік Ольги служив в АТО, зелених коридорів не було. 

Ольга пережила не один допит та катування: за її словами, абсолютно кожна людина, яка потрапляла до рук росіян, проходила через це. 

Рexels

— Ці люди кричали так… це нелюдський крик. Одного разу за мною прийшли до камери, погукали, надягнули мокру шапку на голову і відвели в іншу камеру, сказали сісти. Я відчула, що стілець був мокрим.

Вони запитували Ольгу про куратора з СБУ, однак жінка не мала що відповісти, бо це була неправда. Тоді її руки та ноги почали примотувати скотчем до стільця. Приставили до ноги електрошокер.

— Ти тільки подумай добре, бо це лише початок, — сказали росіяни Ользі. Звісно, та розуміла, що її чекає.

Закрили обличчя ганчіркою та виливали воду. Я задихалася, а вони кричали “Кажи!”. Потім поклали на підлогу, руки закріпили кайданками. Я думала, що не виживу, — каже Ольга.

Росіян дратувала сила Ольги, її стійкість. Організм противився, вони просто не могли втримати її одну.

Над чоловіком Ольги окупанти знущалися ще більше, кріпивши електроди до статевих органів.

Читати на тему

Обливали водою і били струмом. Як херсонка пережила катування та полон під час окупації

Історія полону Ірини Радецької та нові напрацювання стосовно повернення цивільних полонених додому.

Не всі, хто був під окупацією, стали колаборантами

Після деокупації Херсона Ольга з чоловіком деякий час проживали в Одесі. Однак жінка каже: не всі, хто був під окупацією, пішов на співпрацю з росіянами.

Для окупантів жінка бажає пройти той самий шлях, що й українські полонені. А для колаборантів — аби Росія їх зустріла саме так, як зустрічає всіх своїх мешканців, щоб зрадники усвідомили, що втратили в Україні усе.

— Вони казали нам, що померти для нас — занадто просто. Так ось і для них померти — це надто просто, — висновує жінка.

Раніше ми публікували історію двох українських пілотів, які пройшли катування, але змогли вижити та повернутися додому.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.