Розуміла, що за фарбу українських кольорів вже можуть посадити! Історія кримчанки, яку арештувало ФСБ за рух спротиву

Синьо-жовті стрічки, патріотичні написи та листівки із закликами бойкотувати російських військових. Так із ворогом воюють ті, хто опинився на окупованій території. Ця історія про одну з активісток Віолетту Столярову, яка упродовж семи місяців нагадувала окупантам, що Крим — це Україна! 

Загарбники спіймали жінку і ледь не запроторили до в’язниці. На щастя, їй вдалося вирватися.

Виправляла написи на стінах

Віолетта показує фото стіни з написом, який вона виправляла.

— Там було написано: “Севастополь — це Україна”. Пізніше хтось “це” виправила на “не”, з чим я не погодилася. Вже російською дописала “это” і додала “ВСУ рядом”, — ділиться активістка.

Вона писала патріотичні гасла, розвішувала синьо-жовті стрічки, перемальовувала російські знаки “Z”.

Це бачили й інші люди, які розуміли, що спротив існує. Якісь мої однодумці, які зневірилися зі страху, могли мати надію, що все не так погано, — розповідає жінка.

Вона усвідомлювала, що навіть за знайдену фарбу кольорів українського прапора росіяни можуть кинути до в’язниці. Але, каже, з кожним ударом російських ракет по Україні дедалі більше розуміла: мовчати далі не може.

— Після Вінниці, удару по Дніпру… Просто “зірвало дах”. Я стала писати: “Севастополь — це Україна, Крим — Україна! Слава Україні!” У мене було бажання перетнути кордон, записатися до лав ЗСУ та воювати, — зізнається кримчанка.

Рух Жовта стрічка надихнув на спротив

Рух спротиву Жовта стрічка зародився у Херсоні. Саме він надихнув Віолетту до спротиву у Криму. Зараз цей рух охоплює всі окуповані території. Його учасники — сміливі люди, які не бояться кошмарити окупантів. Їхня зброя — українська символіка, патріотичні написи та листівки із закликами бойкотувати російські паспорти чи псевдореферендуми.

Читати на тему

Ми хочемо показати, що сміливість — це українці: історія активістів руху спротиву Жовта стрічка у Херсоні

“Ми подумали, що було б добре нагадувати, що тут все ще Україна”, — розповідає один із засновників руху Жовта стрічка.

Долучитися до такого спротиву жінка  вирішила, коли зрозуміла, що масових протестів у Криму не буде. 

— Перша думка була, що на другий чи третій день повномасштабного вторгнення мають бути організовані мітинги. Але що? Жодних мітингів не було. 

Патріотичні написи окупантів неабияк дратували. Усе миттєво стирали. Віолетта оновлювала, поки ФСБ не вистежила її за камерами відеоспостереження. 

Мені на телефон почали надходити дзвінки. 17 дзвінків. Я зрозуміла, що це не просто дзвінки… Напевно, по мою душу. Треба збиратися та тікати. Не встигла, почали ломитися у двері, — веде далі вона.

Віолетту затримали, конфіскували телефон і змусили зачитати: “Хочу попередити жителів регіону про участь у подібних акціях. Вас знайдуть, будьте впевнені”.

Після цього кримчанка нашвидкуруч спакувала речі і виїхала з Криму. Там залишилося все її життя. У Києві жінка намагається будувати нове. Каже, тут попри сирени і ракетний терор російських військових, почувається у безпеці та може дихати вільно. Відчула це, щойно перетнула кордон.

Дорога до Криму Віолетті закрита. Там вона у розшуку. Та жінка вірить, що додому ще повернеться. У рідний, український Севастополь! 

Росіяни довго не давали спокою кримчанам, ще навіть з часів Другої світової війни. Раніше ми розповідали історію кримськотатарського подружжя, яке вкотре починає життя наново. Адже Росія гнітила три покоління їхньої родини.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!