41 день майже самотужки утримував позицію в Авдіївці: історія бійця про неймовірну силу духу та відданість

Вкотре переконуємося, що історії наших воїнів вражають своєю хоробрістю та відданістю. Це надзвичайна історія витримки та сили українського бійця десантно-штурмових військ Владислава Молодих. 41 день — з 14 грудня до 23 січня — він практично самотужки утримував позицію в захопленій окупантами Авдіївці. 

Поруч був лише порений побратим. За два тижні за вогневої підтримки Владислава, поранений побратим зміг вийти з бліндажа і пробратися до українських позицій. Владислав розповів, як 41 день відбивав спроби штурму росіян, попри обстріли з РПГ.

Практично один тримав оборону

Владислав на війну пішов добровольцем. Після навчання у Великій Британії його з бригадою практично відразу відправили на Авдіївський напрямок. На кожній з позицій було по п’ять захисників, але після важких боїв десантник залишився практично один. Поранений товариш намагався підтримувати побратима. 

Мінялися, бо “вирубало”. Просив, хоча б дві години подивитися, щоб не лізли (окупанти — ред.), — згадує військовий.

Росіяни постійно штурмували та закидали гранатами бліндаж, у якому був Владислав. Він каже, що мав сухпайки та трохи води, але коли були обстріли, їх прострелили, дещо повитікало. 

Читати на тему

Про захист від Київщини до Херсонщини, бої та медовий місяць “на островах”: історія тероборонівця Риби

Тероборонівець на псевдо Риба розповів, у чому полягають особливості боїв на островах Херсонщини.

Не знав, що утримує позицію понад місяць

Владислав нещодавно повернувся додому, згадувати про ті бої йому досі важко. За підтримки Владислава побратим дістався до українських позицій та розповів військового, який самотужки тримає оборону. Але через масові обстріли ворога до Владислава змогли дістатися не відразу.

— Наші не могли туди зайти. Лише через три тижні, як росіян вибили, наші зайшли туди. Але позицію над нами тримали (окупанти — ред.). Коли ти виходиш, по тобі відразу працюють з кулемета чи автомата, — розповідає Владислав.

Десантник не мав при собі телефона, не знав, який день, тому навіть не уявляв, що понад місяць відбивав атаки ворога. Йому погрожували, закликали здатися в полон, а інакше — закидають гранатами. 

Коли Владислава нарешті знайшли українські військові, перше, що він попросив, — попити води. 

41 день про сина нічого не знала його мати. Він 41 день не виходив на зв’язок, жінка відразу відчула недобре.

Вона зверталася у різні організації, щоб його знайти. Тим часом Владислава, зневодненого та з пораненнями, доставили у госпіталь. Звідти він подзвонив матері та сказав, що живий. У шпиталі Владислав дізнався, що українські війська вийшли з Авдіївки, але впевнений, що його боротьба не була даремною.

Це не перший випадок, коли воїни не здаються, навіть якщо залишаються одні на позиції. Раніше ми розповідали історію військового Володимира Гудіма, який 46 днів тримав позицію у тилу ворога.

Фото: скриншот з відео Десантно-штурмові війська ЗС України

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.