Бути наставницею для малечі — історія Аліни, яка вчить дітей з інтернату шукати опору в собі

У львівському інтернаті панує тепла атмосфера — діти зібралися у кімнаті з різнокольоровими чашками чаю і пачками попкорну, насолоджуючись переглядом кіно.

Цю зустріч організувала Аліна Шаповал, яка є наставницею для дітей, позбавлених батьківського піклування.

У межах програми наставництва вона допомагає вихованцям інтернату підготуватися до самостійного життя, надаючи їм не лише підтримку, але й можливість розвиватися та знаходити місце у світі. Про свою місію Аліна розповіла ШоТам. Найцікавіше — попереду.

Програма наставництва: як це працює

Загалом програма наставництва — це соціальна ініціатива, мета якої допомогти дітям з інтернатів адаптуватися до дорослого життя. Наставники, такі як Аліна, укладають контракт щонайменше на рік, з можливістю продовжити свою роль до досягнення дітьми повноліття.

Це не просто тимчасова допомога — наставники стають важливою частиною життя дітей, бо допомагають їм впоратися з різними викликами та планувати своє майбутнє.

Як Аліна стала наставницею

Аліна, яка переїхала до Львова з Прилук, почала своє наставництво у 2021 році. Їй було 24 роки. Вона завжди мріяла стати наставницею і підтримати дітей, яких залишили батьки. Пройшла всі необхідні етапи, а саме співбесіду, медичні перевірки, спеціалізоване навчання. Ба більше, отримала дозвіл від соціальних служб.

Свою діяльність в інтернаті Аліна почала з відвідування дітей на свято Святого Миколая. Проте зрозуміла, що подарунки не є найефективнішим способом підтримки дітей.

Читати на тему

”Ти інвалід і аутист”: Інна Мірошниченко про те, як виховують дітей в інтернаті на Тернопільщині

Приниження, психіатрична лікарня як покарання та душ раз на тиждень — ось в яких умовах живуть вихованці спецзакладу на Тернопільщині.

Малеча, яка отримує постійну підтримку, почувається більш впевнено, ніж коли їй просто дарують подарунки на свята.

Вона наголошує на важливості стабільних стосунків та постійної роботи з дітьми. Програма наставництва передбачає, що наставник (наставниця) відвідує малечу раз на тиждень, що дозволяє вибудовувати довіру, підтримувати та планувати спільне майбутнє.

Як подарунки не заміняють справжню підтримку

Натомість, як зауважує Аліна, подарунки й солодощі — це швидкоплинна радість, яка не допомагає дітям розв’язати глибокі внутрішні проблеми. Малеча, яка звикає отримувати все без зусиль, часто не вміє цінувати те, що має, і не знає, як правильно розпоряджатися ресурсами в дорослому житті.

— Це відповідальність — бути наставником, але найбільше для мене важливо, щоб дитина полюбила себе, прийняла себе і стала опорою для себе.

Наставництво, як вважає Аліна, є набагато більш ефективним способом допомоги, ніж просто надання матеріальних благ.

Чому важливо бути терплячими

Зараз Аліна продовжує свою місію з підтримки дітей у різних ситуаціях. Вона разом зі своєю новою наставною проводить час за іграми, переглядом фільмів, а також обговоренням важливих тем, таких як наша історія та культура.

Вірить, що цей досвід допоможе дітям вирости свідомими людьми, здатними самостійно ухвалювати рішення і будувати здорові стосунки.

Якщо ти також хочеш долучитися до благородної місії, Аліна радить звернутися до соціальних служб або організацій, які займаються наставництвом, пройти співбесіду, зібрати необхідні документи, пройти навчання та обрати дитину, з якою ти будеш працювати.

Найголовніше — бути готовим (-ою) до великої відповідальності та бути чесним (-ою) з собою та малечею.

Раніше ми детальніше розповідали про інтернати для дітей в Україні. Про те, наскільки частими є випадки насильства в українських закладах інституційного догляду та як стимулювати суспільство відкривати свої серця та двері для дітей, позбавлених батьківської опіки — за посиланням.

Фото: ШоТам

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.