Він — боєць королівського 22-го полку з 12-річним військовим досвідом. Воллі воював з терористами в Іраку, Сирії та Афганістані. Тепер же щодня допомагає українським військовим боронити свою державу від окупантів.
У звичному житті він програміст та займається кодуванням. Удома на нього чекає дружина та однорічний син.
Якби мир настав завтра, я був би щасливий. Я б поїхав додому, де на мене чекає син.
У перші дні активної фази війни Росії проти України звістка про його бажання приєднатись до ЗСУ неабияк потішила українців та налякала росіян.
І не дарма, оскільки у всьому світі ходять практично цілі легенди про його смертоносність. Кажуть, що снайпер може поцілити й чотири десятки противників за день.
Проте Воллі жартує і говорить, що все залежить від того, скільки їх з’явиться на горизонті. Буде сто, вистрілить стільки ж разів. А якщо лише один, то вб’є лише його.
Такої статистики лякаються як звичайні російські солдати, так і пропагандисти, які сидять досить далеко. Можливо, вони знають, наскільки легко здалеку у них поцілити досвідченому фахівцю.
Вони вже як мінімум тричі намагались його вбити. Щоправда, лише на словах. Воллі відстрілюється їхньою зброєю і завжди знаходить, що сказати у відповідь на заяви про власну смерть.
Незвично було лише перший раз. Просто було неочікувано дізнатись про те, що ти помер, останнім.
Ще й вбили мене біля Маріуполя. Я ж там жодного разу не був.
Поцілив снайпер у самісіньке яблучко не лише словом, але й за допомогою фото. Іронічні обійми з улюбленою рушницею і справді дуже боляче б’ють окупантів не гірше за кулі, банки консервації, або ж бойових гусей.
Сам же Воллі себе якимось особливим не вважає. Натомість лише захоплюється українськими воїнами.
Я лише хороший солдат, як і багато інших хороших солдатів, – каже він.
Снайпер розповідає, що був один випадок, який його вразив. Тоді одна з квартир будинку була у вогні, тож йому довелось підійматися трохи вище. Воллі зізнається: почувався, як їжа під час приготування.
Проте помітив, що один із воїнів ЗСУ залишився на місці й продовжив свою роботу.
Український снайпер лишався там. Вогонь, усе задимлене, а він там працює!
Мотивація українців для всіх уже зрозуміла — ми прагнемо свободи для нашої держави та нашої сім’ї, оскільки любимо їх понад усе.
Воллі теж воює не просто так, не за гроші, а щоб допомогти. Його друг — український солдат. Саме він покликав канадійця прилетіти в Україну.
Я просто не можу нічого не робити.
Його рідні залишились у Канаді, але він не сумує. З ним його улюблена гвинтівка, а українські воїни стали для нього справжніми друзями. Та й загалом канадському снайперу дуже подобаються Україна та все українське.
А взагалі я люблю оцей ваш борщ. Це найкращий суп у світі!
Воллі знає навіть кілька українських слів: дякую, право, ліво, сюди, туди. І, звичайно ж, Слава Україні.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію екс-учасника шоу Холостячка Іллі Рибальченка, який захищає Київ у теробороні.