Фото Армія.Inform Кожна українська родина багата на історію, яка так чи інакше буде пов’язаною з подіями в Україні певних часів. Якби кожен з нас зацікавився життям власного роду, ми б могли дізнатися про історію цілої України. Наші військові зараз борються за цю величну історію, за історію кожного з нас. Однією з них була бойова медикиня Мар’яна: виявляється, її родина ще колись рятувала Степана Бандеру. Донедавна й сама жінка рятувала десятки таких же ідейників, які воювали з росіянами. Її бойове псевдо — Квітка, але для своїх побратимів вона завжди була Квіточкою. Кореспондент Армії.Inform встиг узяти в неї інтерв’ю, коли жінка була ще живою. Там вона зізнається: війна змінила поняття норми, бо тепер вона боїться тиші, а автомат їй замінює жіночу сумочку. Квіточка до 24 лютого перебувала за кордоном, але коли дізналася про початок війни, залишила своїх двох синів-школярів в Італії та рвонула на передову до України. Ось так вона й опинилася тут: бо давала клятву Гіпократа. Жінка зізнавалася, що практично щодня молилася. Усе через її перший обстріл, коли в бліндаж прилетіло 28 мін. Тоді казала, що хоче ще побачити своїх дітей в Італії. Але страх потім як рукою зняло: вона навіть сама виводила з окопів переляканих молодих військових. Тоді Квіточка розповідала, що на фронті навіть уночі військові завжди сплять з нашорошеними вухами — бо так на людську психіку впливає постійна небезпека та страх пропустити щось важливе. Усі вони думали, що росіяни от-от підуть у наступ, тому за кілька місяців на війні лише дві ночі нормально спали. Читати на тему Ми спимо із гвинтівками, наче з людьми! Історія служби у ЗСУ снайперки Ольги Хто такі снайпери та як вони воюють в лавах ЗСУ — історія від військової Ольги. Уся сім’я боролася за Україну Квіточка розповідала: її родина за Україну завжди власною кров’ю стояла. Бабця-небіжчиця Анна Степана Бандеру якось переховувала. А в стайні їхній був у Другу світову та після неї в льосі облаштований шпиталь для вояків УПА. Історію своєї сім’ї жінка розповідала журналісту Віктору Шевченку: Бандера таємно приїздив у її село, оскільки його батько, священик Української греко-католицької церкви отець Андрій, був парафіяльним церковнослужителем тамтешньої церкви. Він знав мою бабцю та дідуся, Степан Андрійович навіть хотів вивезти тата за кордон. Але той відмовився, після чого був розстріляний більшовиками в Києві в липні, здається, 1941 року. Армія.Inform Як і вся її родина, Квіточка Мар’яна Тряско до кінця своїх днів боронила рідну землю від російського імперіалізму. Відомо, що загинула 37-річна бойова медикиня під час артилерійського обстрілу, бо її укриття не витримало ворожих ударів. З множинними пораненнями та важкими травмами її доправили до лікарні, де за кілька днів вона померла. Відспівали її у рідному селі на Івано-Франківщині саме в тій церкві, де колись служив батько Степана Бандери. Наші жінки не бояться помирати. Вони лиш хвилюються, щоб точно наснилися своїм рідним — так каже бойова медикиня Анастасія на псевдо Мураха. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Теги: війна в Україні, Життєві історії, Жінки на війні, українські військові Джерело АрміяInform Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Ми спимо із гвинтівками, наче з людьми! Історія служби у ЗСУ снайперки Ольги Хто такі снайпери та як вони воюють в лавах ЗСУ — історія від військової Ольги.